Як не допустити АЧС у господарство?

Поки промисловий сектор вітчизняної галузі свинарства вдосконалює біобезпеку, щоб вберегтися від АЧС, НААН* через цю хворобу втратила половину дослідних потужностей. До того ж, представники ураженого об’єкту намагалися збути заражене поголів’я, повідомляє Depo.ua, з посиланням на Управління захисту економіки в Полтавській області. Недотримання карантинних заходів щодо АЧС, зокрема вивезення зараженого поголів’я за межі господарства загрожує поширенням вірусу «африканки» у регіоні.

«Дуже дивно, що вітчизняні науковці виявилися «далекими» від того як уберегтися від хвороби, поняття біобезпеки. Власне, результат цього відомий — втрачене господарство, яке спеціалізувалося на розведенні унікальної української породи свиней Миргородська чорноряба. Будемо сподіватися, що НААН вдасться зберегти інші дослідні майданчики, які залишилися», — коментують в Асоціації «Свинарі України». 

Як зауважують в АСУ, боротьба з «африканкою» в Україні, зокрема покращення біобезпеки свинокомплексів, підвищення обізнаності про вірус ведеться вже не перший рік, зокрема й зусиллями АСУ. Так спільно з експертами ФАО фахівці Асоціації розробили рекомендації, дотримуючись яких можна вберегти свій бізнес від «африканки»:

  • Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм.
  • Утримуватися від купівлі свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів а сертифікатів.
  • Заборонити відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають відповідних повноважень.
  • Забезпечити повну двоконтурну огорожу господарства, посилити заходи з дератизації й унеможливити доступ на територію будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.
  • Заборонити утримання диких або свійських тварин, у тому числі птицю, на території свиногосподарства. 8. В’їзд транспорту на територію неможливий без проходження дезобробки.
  • Вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств дозволено тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту — через постійно діючий дезінфекційний бар’єр.
  • При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки.
  • Увесь обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника.
  • Заборонити робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах і забезпечити мотивацію та механізм реального виконання цього правила.
  • Організувати централізоване харчування персоналу безпосередньо на території ферми.
  • Чітко окреслити і промаркувати «брудні» та «чисті» зони на підприємстві.
  • Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділити спеціальний внутрішньогосподарський транспорт.
  • Крім того, на території господарства проводять розподіл і маркування «чистих» (підвезення кормів, тварин) та «брудних» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою) автотранспортних шляхів, щоб виключити їх перетинання.
  • Перевіряти ступінь очистки та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на ферму.
  • Тварин, які підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу.
  • При завезенні/вивезенні кормів, відходів, додаткових матеріалів на ферми можна пломбувати кабіну водія, не дозволяючи йому таким чином виходити з транспортного засобу на територію ферми.
  • Територію ферми та приміщення, де утримують тварин, тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо.

«Спільно з Асоціацією над подоланням АЧС в Україні працюють міжнародні інституції. Наприклад з 2015-го ФАО та ЄБРР реалізують проект «Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней в Україні». Він передбачав проведення симуляційних вправ-тренінгів, з населенням у регіонах, підготовку навчальних відео, брошур тощо, забезпечення тест-системами для діагностики АЧС. Проект триває і зараз.

Працювали і з проектом USAID при Мінагрополітики США. Тамтешні експерти здійснювали аудити біобезпеки українських свиногосподарств, а також м’ясопереробних потужностей, допомагали ще краще захиститися від АЧС», — розповіли в АСУ.

Нагадаємо, 6 серпня африканську чуму свиней виявили у ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів» Національної академії аграрних наук України. Це єдине підприємство в Україні, що спеціалізувалося на розведенні породи свиней Миргородська чорноряба.  У господарстві було зосереджено 100% генетичного потенціалу породи (6 ліній кнурів, 12 родин свиноматок).

У березні цього року ще одне дослідне господарство НААН постраждало від АЧС —«Дослідне господарство „Степне“», Полтавський р-н.


 

*НААН, Національна академія аграрних наук України — державна самоврядна наукова організація, яка виконує завдання з наукового забезпечення розвитку галузей АПК України. Заснована у 22 травня 1931 р. як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук (з 1990 р. – Українська академія аграрних наук). У нинішньому статусі діє із 6 січня 2010-го.

 


Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.