Гіперпродуктивність свиноматок: що робити з зайвими поросятами?

  • 1459
  • 67

Кожен виробник прагне, щоб його бізнес був прибутковим, звідси і «гонка» за більшою кількістю живонароджених. З одного боку, це, безперечно, більше проданих кілограмів м’яса. Однак не все так просто: у великих гніздах смертність може бути вищою, свиноматка фізично не може вигодовувати більше 14-ти поросят (причому така кількість її дуже виснажує, що може призвести до проблем у наступному репродуктивному циклі), поросята потребують додаткової уваги персоналу...

А що робити, коли їх у гнізді вісімнадцять? У результаті виявляється, що гіперпродуктивність спричиняє більше проблем, ніж покращує ефективність виробництва. Доходить до того, що «зайвих» поросят знищують, бо не знають, що з ними робити. Щоб цього не сталося, треба вміти управляти багатоплідними свиноматками.

Гіперпродуктивність: за і проти

Головний показник гіперпродуктивності свиноматки — кількість живонароджених. Хоча, безперечно, його треба розглядати тільки разом із кількістю відлученців (тоді зрозумілий економічний ефект). Найкращі данські ферми вже нині отримують по 39 поросят на свиноматку на рік. Звучить непогано! Завдяки багатоплідним свиноматка ферма виробляє більше поросят, а отже, реалізує більше м’яса, за що отримує більше грошей. Однак, щоб цього досягти, треба навчитися долати складнощі, пов’язані з гіперпродуктивністю.

Насамперед, ферма повинна бути готовою до роботи з багатоплідними свиноматками і збільшення потужностей. Типова помилка, коли не вистачає станків для опоросу.

По-друге, у великому гнізді більший відсоток смертності і більше поросят, які важать менше кілограма. Це закономірно, адже коли свиноматка народжує 17–18 поросят, вони фізично не можуть важити 1,5–2 кг. Через помилки в менеджменті, найслабші часто помирають упродовж перших годин життя (їм не вистачає сил доповзти до соска і отримати молозиво, або ж втекти від свиноматки, коли та лягає, — вона їх давить).

Робота із гіперпродуктивною генетикою вимагає свиноматок-«мачух» (хоча інтенсивніше використання часто спричиняє більший відсоток ремонту) та збільшення навантаження на операторів у цеху опоросу.

Цех опоросу: проектування і менеджмент

Перше, на що потрібно звернути увагу в цеху опоросу, — розмір станків для свиноматок. Гіперпродуктивні зазвичай довші: це треба враховувати, обираючи обладнання. Крім того, повинні бути запасні порожні станки (10–20%) для «зайвих» поросят із «мачухами». Часто трапляється, що вони закладені у проекті, проте деякі виробники намагаються максимально завантажувати площу у секції опоросу, ігноруючи це правило. А коли розуміють свою помилку, вже пізно. Також не треба забувати, що для поросят у станку повинно бути достатньо окремого простору, інакше свиноматка може їх задавити. Обігрів килимками/лампами — обов’язковий, адже комфортна температура для свиноматки — 15–18 °С, а для новонароджених — не нижче 30 °С.

Не менш важливий менеджмент під час і після опоросу.

Під час опоросу. Перевіряйте свиноматку кожні 30 хв., допомагайте опороситися. Одне з основних завдань оператора у цей час — зберегти живонароджених.

Після опоросу. Всі поросята повинні отримати молозиво впродовж перших 12 годин життя. Якщо їх більше, ніж функціонуючих сосків, треба сформувати дві групи: спочатку підкласти слабших (не менше дев’яти, щоб стимулювати секретування молока). Не варто забирати поросят від свиноматки на довше, ніж 15–20 хв.: вони повинні отримати достатньо молозива на старті.

Щоб свиноматки виробляли більше молока і краще себе почували, кожній можна давати знеболювальне. Рішення щодо препарату приймає ветеринар. Якщо є обмеження на використання медпрепаратів чи це задорого, то знеболювальне дають лише тим тваринам, у яких опорос проходив з ускладненнями, які не встають їсти чи пити тощо.

Упродовж перших двох—чотирьох годувань свиноматки поросят треба відокремлювати в куточок (після того, як вони поїли), і підкладати до неї, тільки коли тварина ляже. Це привчить поросят ховатися в гніздо, коли свиноматка встає, а отже, зменшиться кількість задавлених. Крім того, тоді тварина почувається комфортніше і краще споживає корм.

Турбостарт для першопоросок

Щоб максимально розвинути потенціал гіперпродуктивної свиноматки, їй треба забезпечити турбостарт. Це означає, що в гнізді першопороски повинно бути 14–15 поросят, які стимулюватимуть її молочні залози (їх не обов’язково залишати на весь період лактації, бо це може сильно виснажити свиноматку). Тоді в наступних репродуктивних циклах вона народжуватиме більше поросят і декретуватиме більше молока.

Порівняйте: якщо ви залишаєте 12 поросят, у наступному циклі свиноматка народить 14; якщо ж залишаєте 14 — у другому опоросі отримаєте 16. Два поросяти — це істотна різниця, і це реально! Якщо гніздо першопороски менше, наприклад, 12–13 поросят, підсадіть до неї «малюків» від іншої свиноматки.

Вирівнювання гнізд

Якщо в гнізді поросят більше, ніж свиноматка може вигодувати, їх треба пересаджувати до інших тварин: через 12–24 годин після народження (перші 12 годин життя поросята повинні залишатися з мамою, щоб отримати якомога більше молозива). Вже зазначали, що гніздо першопоросок має налічувати 14–15 поросят, а біля старших свиноматок варто залишати — 13–14 (враховуйте, скільки відлученців було у попередньому гнізді, — залишіть на одне-два більше).

Свиноматки-«мачухи»

Після того, як частину гнізд вирівняли і підсаджувати поросят вже немає куди, треба порахувати, скільки «зайвих» залишилося. У Данії, наприклад, кількість поросят, яких треба відсадити, дорівнює кількості кольорових прищіпок на картці свиноматки, що висить над її станком. Тоді рахують, скільки «мачух» потрібно. Їх роль виконують тільки добрі свиноматки.

До «мачух» поросят підсаджують упродовж 24–48 годин після опоросу: спочатку відбирають першопоросок (свиноматка «А») у добрій кондиції, з «робочими» молочними залозами та маленькими сосками, у гніздах яких здорові і міцні тритижневі поросята (18–22 дні).

Їх забирають і переводять в окремий станок у цеху опоросу чи одразу на дорощування, свиноматки залишаються самі на годину. Тоді треба відібрати добрих свиноматкок другого-третього опоросу (свиноматки «Б») з поросятами віком 5–7 днів. Їх на годину забирають у ящик із лампою чи куточок з обігрівом, а тоді підсаджують до «звільненої» першопороски. Останній крок: усіх зайвих поросят забирають із їхніх гнізд і підкладають до свиноматки «Б». Перед тим, як підсаджувати поросят свиноматкам «А» і «Б», їм бажано дати 2 мл окситоцину для кращого притоку молока.

Мала система заміни

Проводять упродовж 1–3 діб після опоросу. Треба знайти молоду свиноматку з 14 здоровими міцними поросятами (це означає, що в неї багато молока). Тоді шукаємо свиноматку, в гнізді якої поросята погано ростуть (значить, їм чогось не вистачає). Міняємо поросят місцями: добрій підсаджуємо слабких, а гіршій — здорових.

Система поточного вирівнювання гнізд

Із неоднорідних гнізд позабирати менших поросят і підсадити їх до свиноматки-«мачухи», щоб вони росли в однакових умовах (їх не «ображатимуть» більші поросята, перешкоджаючи доступу до молока).

Підсумки: основні правила експлуатації гіперпродуктивних свиноматок

  • Оптимальний час для підсажування нових поросят до свиноматки: через півгодини після того, як вона поїла.
  • Упродовж перших 12 годин життя поросята повинні залишатися з мамою, щоб отримати молозиво.
  • Вирівнювати гнізда бажано упродовж перших двох діб після опоросу, поки поросят в гнізді ще не встановили ієрархію.
  • Не підкладайте в гніздо «мачухи» більше поросят, ніж було в її гнізді.
  • Обираючи «мачуху», насамперед звертайте увагу на кількість «робочих» сосків.
  • Щоб уникнути агресії з боку «мачухи», намастіть її ніс та носи поросят м’ятною олією.
  • Не підкладайте новонародженних поросят до свиноматки з тритижневим гніздом, бо в неї вже інший склад молока.
  • Забезпечте поросят, яких підсадили до «мачухи», додатковою водою та замінником молока на випадок, якщо свиноматка не одразу їх прийме.
  • «Мачухою» може бути лише здорова молода свиноматка з хорошим апетитом і в добрій кондиції.
comments powered by Disqus