Менеджмент свинок: на що звернути увагу

Якщо ваші свинки гіперпродуктивні та мають високий статус здоров’я, вони народжують багато здорових поросят, які швидко ростуть. Це означає, що господарство реалізує багато якісної свинини, а отже, отримує добрі прибутки. Щоб не розірвати цей ланцюжок, насамперед, треба налагодити менеджмент свинок. Як це зробити правильно і на що звернути увагу — читайте в статті.

Високий статус здоров’я

Високий статус здоров’я — одна з обов’язкових умов для реалізації потенціалу, закладеного у свинях генетично. Це, передовсім, стосується таких показників, як середньодобові прирости, коефіцієнт конверсії корму та тривалість продуктивного життя.

Щоб забезпечити високий статус здоров’я маточного стада, коли його ремонтуєте, потрібно:

  • Щоб статус здоров’я свинок не був нижчим, ніж в основних свиноматок;
  • Поставити завезених свинок у карантин, щоб запобігти потраплянню на ферму нових патогенів;
  • «Ізолювати» карантинне приміщення, щоб новопридбані тварини не могли контактувати з основним стадом і персоналом, який із ним працює.
  • Також важливо, щоб карантинне приміщення було обладнане окремою системою вентиляції, годівлі та утилізації гною.
  • Щоб карантинне приміщення працювало за принципом «порожньо—зайнято», щоб його ретельно мили й дезінфікували перед кожною новою партією свинок.
  • Сформувати у свинок імунітет до захворювань, присутніх у господарстві, наприклад, шляхом вакцинації.
  • Утримувати свинок у карантині впродовж восьми тижнів.
  • Якщо вакцинувати живим вірусом РРСС, цей період треба продовжити до дванадцяти тижнів.
  • До свинок можна вводити тварин з основного стада, щоб вони адаптувалися до патогенної мікрофлори.
  • Проте такий метод не завжди безпечний, краща альтернатива — вакцинація.
  • Щоб оператори щодня заходили до свинок, аби ті звикали до нових людей.
Годівля свинок

Годуючи свинок у період до запліднювання, стежте, щоб вони рівномірно росли: мали однакову кондицію і товщину шпику. При цьому не забувайте, що здоров’я їхнього кишково-шлункового тракту та ніг — фокус вашої уваги. Щоб забезпечити всі ці чинники, дотримуйтеся такої стратегії:

  • Кількість кормомісць повинна відповідати кількості свинок у загоні, щоб вони могли їсти одночасно.
  • Коли свинка досягла 60 кг, її середньодобові прирости повинні становити 700–900 г.
  • Коли свинка стане 90-кілограмовою, може виникнути потреба годувати її раціоном, який містить менше протеїну, ніж раціон для лактуючих свиноматок, щоб збільшити товщину шпику перед запліднюванням.
  • Якщо свинки ростуть нерівномірно, у їхньому раціоні можна збільшити кількість клітковини чи розсипати у загоні солому. Це збільшить час споживання корму та його перетравлювання, що, в свою чергу, позитивно позначиться на однорідності свинок у групі.
  • Щоб шлунково-кишковий тракт свинок був здоровим, годуйте їх кормами грубого помелу чи гранулами, які містять 10–20 відсотків ячменю.

Базова програма годівлі свинок (данської генетики): рекомендована кількість корму і вмісту протеїну в ньому 

(Danish Swine Research Centre)

Контроль охоти

Правильне управління свинками забезпечить, щоб цех опоросу працював на повну потужність. Для цього передовсім потрібно фіксувати вік і першу охоту кожної свинки. Норма, коли статевий цикл почнеться у віці 6–7 місяців. Щоб досягти цього, потрібно:

  • Стимулювати свинок. Для цього практикують групове утримання, коли вони можуть «спілкуватися» між собою, та щоденний контакт із кнуром. Щоб досягти максимального ефекту, ці методи краще об’єднати, адже у багатьох свинок перша охота затримується на 5–10 днів (залежно від системи утримання). Доведено, що у свинок, яких тримають у групах, статевий цикл починається в середньому на два тижні раніше, ніж у тварин в індивідуальних станках.
  • Знайомити з кнуром у віці шести місяців. Кнуру має виповнитися щонайменше десять місяців. Контакт може тривати 10–15 хвилин раз або двічі на добу. Формат «ніс-до-носа» обов’язковий. Для цього кнура та свинку на час «спілкування» можна помістити в один загін.
  • Слідкувати за ознаками еструсу: вульва свинки набухає та червоніє, тварина може вилазити на сусідок, активніше реагує на кнура. Останній доказ — позитивна відповідь на «тест наїзника»: рефлекс нерухомості у відповідь на натискання в ділянці спини.
  • Реєструвати номер свинки та вік, коли вона вперше прийшла в охоту. Заведіть облікову таблицю, де робитимете кольорові позначки: кожного тижня інший колір.
  • Використати метод флашингу: посилена годівля за 5–7 днів до запланованого запліднювання. Свинка повинна споживати 3–3,5 кг/доба корму.
  • Запліднювати свинок на другу охоту (у віці 230–260 днів). У їхніх гніздах буде на порося більше, ніж у тварин, яких запліднили під час першого статевого циклу. До речі, чисельність поросят більшою не стане, якщо запліднювати свинок під час третьої охоти.
  • Запліднювати свинок двічі у період активної охоти (коли вони демонструють рефлекс нерухомості): вперше одразу після того, як виявили охоту, а вдруге — зранку наступного дня. Під час запліднювання бажано, щоб свинка контактувала з кнуром «ніс-до-носу». Оператор повинен бути уважним і ніжним, обережно вводити катетер.
  • Не пропустити першу і другу охоту свинок, адже ознаки третьої вже не такі помітні.
  • Якщо свинок, готових до запліднювання, більше, ніж потрібно, залиште наймолодших до наступного еструсу, який настане через три тижні.
  • Будьте готові до того, що 99% свинок, яких ви перевели в цех запліднювання, прийдуть в охоту.
  • Вибраковувати свинок, старших 300 днів, якщо вони худі або їхній розмір не відповідає віку.
  • Щоб у приміщенні зі свинками світло горіло 16 годин на добу (150 лк).
Цех очікування

Щоб гнізда свинок були максимально великими, перехід у цех очікування не повинен спричинити стрес. Так задумано природою, що коли свиней об’єднують у групи, вони починають встановлювати ієрархію. Тому перші три дні завжди критичні. У цей час за свинками потрібно постійно стежити, щоб уникнути бійок і можливих травм, які можуть стати причиною прохолостів.

  • Щоб об’єднання у групи зі свиноматками не стало для свинок стресом, їх потрібно привчити до групової системи утримання — вирощувати в стабільних групах (не менше 10 голів).
  • Переводити у цех очікування потрібно в «спокійну» частину дня, коли тварини поїли і відпочивають. У день об’єднання в групу дайте тваринам більше корму і солому (якщо є можливість).
  • Якщо в загонах встановлено довгі годівниці, не розділені перетинками на кормомісця, тоді свинок бажано об’єднати разом чи з молодими свиноматками. Так ймовірність конфліктів зменшується (старші свиноматки агресивніші), а шанси, що всі споживатимуть приблизно однакову кількість корму, навпаки, більші.
  • Свинок переводять у цех очікування одразу ж або через чотири тижні після запліднювання.
  • Свинок заводять у загін першими, решту свиноматок переводять до них через два дні.
  • У перші три дні після переведення у цех очікування оператори повинні приділяти свинкам максимальну увагу: задовольняти їхні потреби, щоб зменшити стрес і покращити благополуччя.
comments powered by Disqus