Непродуктивні дні: курс на скорочення

  • 1459
  • 67
©

Непродуктивні дні свиноматок пов’язують із погіршенням продуктивності основного стада та недоотриманням прибутку. Як оцінити, скільки втрачає ваше господарство через цю проблему та як її виправити, читайте у статті.

НЕПРОДУКТИВНІ ДНІ В «РОБОТІ» ПЛЕМІННОГО СТАДА

Це показник «простою» свиноматок/свинок, що безпосередньо впливає на продуктивність маточного стада та економічну ефективність виробництва. Проте варто зважати, що розрахунок непродуктивних днів (НД) свинок і свиноматок відрізняється.

Непродуктивні дні свинок

Це дні, які відраховують з моменту введення свинки в маточне стадо до моменту її першого осіменіння або вибраковування (не прийшла в охоту, з інших причин). Залежно від менеджменту свинок (наприклад, чи стимулювали їх кнуром) та маси на момент введення в основне стадо інтервал до осіменіння сягає приблизно 35 днів.

Якщо свинки в добрій кондиції та їх попердньо стимулювали кнуром-пробником, більшість із них прийдуть в охоту впродовж 28-и днів, а наступний еструс спостерігатимуть через 21 день. Щоб стимулювати охоту в свинок після 28-го дня після введення в стадо, можна застосовувати гормональні препарати. Проте, якщо через тиждень після ін'єкції гормонального препарату тварину не запліднили або ж виявиться, що мав місце прохолост, її потрібно вибраковувати. Якщо еструс не почався через 30 днів після введення в стадо, це теж є аргументом вибракувати тварину, адже її продуктивність не буде високою.

Якщо аналіз продуктивності стада вказує на те, що кількість НД у певного відсотка свинок стабільно перевищує норму (наприклад, понад 50 днів), перегляньте менеджмент: насамперед стимулювання свинок кнуром та практики виявлення еструсу. Крім того, варто оцінити умови утримання тварин, зокрема якість повітря (високий вміст аміаку може уповільнити реакцію свинки на кнура), щільність тварин у загоні (висока щільність може затримати статеве дозрівання і ускладнить виявлення охоти) і температуру у виробничому приміщенні (сезонний вплив на продуктивність) тощо.

Непродуктивні дні свиноматок

Це інтервал від відлучення до осіменіння, а також від відлучення до вибраковування.

Інтервал від відлучення до осіменіння має особливе значення. Адже ті свиноматки, які повертаються в охоту на 6−12-ий день після відлучення (норма — на 4−5-ий), демонструють гірші показники заплідненості та опоросу, їхні гнізда менші. Найпростіший спосіб скоротити такий інтервал у першопоросок і в період сезонного спаду продуктивності — інтенсивне стимулювання кнуром. Якщо він не діє — гормональна терапія.

Проте, якщо у стаді є свиноматки, що повертаються в охоту через два тижні після відлучення і більше, при цьому мають місце прохолости, важливо з’ясувати причини, зокрема:

  • затримку повернення в охоту після відлучення може спричинити погана кондиція свиноматок (переглянути годівлю впродовж поросності та лактації) або конструкція загонів, що перешкоджає доступу до кнура-пробника (не відбувається невідповідне стимулювання тварин);
  • несвоєчасне осіменіння: у господарстві неналежні практики виявлення охоти;
  • прохолости. Типова причина поганий менеджмент: неопримальний час та неналежні практики осіменіння;
  • вибраковування поросних свиноматок насамперед через кульгавість: перевірте та проаналізуйте якість підлог, щільність тварин у загоні, збалансованість кормів за мікроелементами тощо;

Зрозуміло, що НД — проблема комплексна. Її можуть спричиняти і невідповідні умови утримання тварин, і незбалансована годівля, і поганий менеджмент маточного стада.

Цікаво

НДС — недоотриманий дохід

Візьмемо для прикладу ферму на 500 свиноматок з середньою продуктивністю 29,81 відлучених поросят на свиноматку на рік. Це маточник, що реалізує поросят масою 10 кг за ціною 160* грн/кг.

Кожен непродуктивний день — це зменшення обсягів реалізації товарного молодняка. Конвертуємо НД у кількість відлученців на свиноматку на добу. Так, отримуємо — 29,81 гол. / 365 днів =0,0817 порося/свиноматка/доба. Якщо середня вартість поросяти 1600 грн (160 грн/кг х 10 кг), то кожен НД свиноматки коштує підприємству 130,72 грн (0,0817 порося/свиноматка/доба X 1600 грн). У випадку, якщо кожна свиноматка зі стада матиме хоча б один непродуктивний день, підприємство недоотримає 65 360 грн доходу (500 гол. х 130,72 грн).

* Умовна середня ринкова ціна на товарних поросят масою 10−11 кг в Україні у 2018-му.

ІНТЕРВАЛ ВІД ВІДЛУЧЕННЯ ДО ОСІМЕНІННЯ — БІЛЬШЕ, НІЖ НЕПРОДУКТИВНІ ДНІ

Наразі це основний показник ефективної експлуатації маточного стада. Чим інтервал коротший, тим менша кількість НД. Водночас дослідження довели, що його скорочення істотно впливає на продуктивність свиноматок.

У 2017-му році європейські дослідники проаналізували інтервал від відлучення до осіменіння (інтервал ВО) 481 288 свиноматок і виявили, що тварин переважно запліднювали на 4-ий та 5-ий день після відлучення — 48,75% і 28,1% відповідно, лише 2,2% — на 18−24-ий день. Наступний етап дослідження — аналіз та порівняння показників продуктивності тварин, яких осіменяли на 4-ий і 5-ий день.

Для цього сформували дві дослідні групи свиноматок: тварин першої осіменяли на 4-ий день після відлучення; другої — на 5-ий. Аналізували такі дані: відсоток опоросу та кількість живонароджених поросят на опорос, беручи до уваги поросність тварин і частку першопоросок у кожній групі.

У результаті виявили, що коротший на добу інтервал ВО суттєво підвищує показники продуктивності свиноматок. Адже тварини, яких осіменяли на 4-ий день після відлучення, мали вищий відсоток опоросу (+1,1%) та більше живонароджених поросят (+0,8) у гнізді.

Учені також порівняли чи поросність впливає на продуктивність тварин обох дослідних груп (таблиця 2). Незалежно від цього показника, свиноматки, яких осіменяли на 4-ий день після відлучення, продемонстрували кращі результати: більший відсоток опоросу — на 1,3−2,8%, + 0,7−1 живонародженого поросяти.

Окремо проаналізували, як скорочення інтервалу ВО впливає на продуктивність свиноматок, що народжують понад 30 поросят на рік, та тих тварин, у яких цей показник не перевищує 25-и гол (таблиця 3 і 4).

Щоб у групі високопродуктивних свиноматок швидше повернення в охоту позитивно позначилося на відсотку опоросу (за винятком старших свиноматок — ≥ 7 опорос) і розмірі гнізда (на 1,0−1,5 поросяти більше у свиноматок, яких запліднили на 4-ий день після відлучення). На фермах з нижчою продуктивністю (менше 25-и поросят/свиноматка/рік) відзначили аналогічний позитивний ефект коротшого інтервалу ВО, при чому навіть у свиноматок 7-ої поросності (+ 0,1 поросяти).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ НД

  • Підтримання оптимальної кондиції свиноматок упродовж поросності та лактації. Насамперед проаналізуйте раціони, які тварини отримують у цей час, та умови утримання (мікроклімат один з основних факторів впливу на апетит тварини). Годівля свиноматок упродовж лактації повинна бути збалансованою та ураховувати потреби тварин у мікроелементах. За потреби можна збільшити даванку або годувати досхочу. Це дозволить знизити втрату маси та зменшення товщину шпику свиноматки після відлучення.
  • Зменшення відсотку вибраковування поросних свиноматок. У фокусі тварини, що мають проблеми з кульгавістю та синдромом ММА (метрит-мастит-агалактія). Належні практики стимулювання та виявлення охоти за допомогою кнурів-пробників: і після відлучення, і на 16-ий день після осіменіння. Це допоможе виявляти свиноматок з прохолостом.
  • Застосування гормональних препаратів для нормалізації інтервалу ВО.
  • Правильний менеджмент спермопродукції, що насамперед передбачає якість сперми (відповідність показникам) та розбавника, належне зберігання спермодоз тощо.
  • Контроль поросності. УЗД-діагностика на 28−30-ий і 45-50-ий дні після осіменіння, щоб виявити свиноматок, які не запліднилися. Візуальний контроль поросності на 70-80-ий день не буде зайвим.
  • Ведіть облік стада за індивідуальними картками свиноматок. Це дозволяє відстежити «репродуктивну історію» тварини і тим самим точно встановити, на якому етапі циклу є непродуктивні дні. Для виявлення НД можна скористатися таблицею 5.

Таким чином, причини непродуктивних днів свиноматок/свинок можуть бути різними, проте основною ціллю будь-якої свиноферми є їх скорочення, адже від цього безпосередньо залежить продуктивність маточного стада та собівартість виробництва, а відтак і загальна ефективність бізнесу.

Коментар експерта

Сергій Генсецький, керівник відділу продажу, територіальний керівник виробництва ТзОВ «Ґудвеллі Україна»

ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА СКОРОЧЕННЯ НД 

«Якщо раніше свинарі зосереджували увагу на інших  факторах виробництва, то нині питання непродуктивних днів свиноматок є дуже важливим. Це економіка, адже чим ефективніше експлуатують свиноматку, тим більші прибутки.

Якщо не стежити за НД свиноматок у стаді, то підприємство втрачає можливий прибуток за рахунок простою станкомісця, витрат корму та меншої кількості відлучених поросят.  

Безумовно, наслідок — погіршення ефективності виробництва і зменшення обсягів реалізації. З метою  скорочення кількості непродуктивних днів, по-перше, зосереджуємося на якісній організації й осіменінні  (постцервікальне заплідення). Це дозволяє досягати високого відсотку заплідненості та опоросу. По-друге, забезпечуємо оптимальні умови утримання свиноматок упродовж поросності, що дає змогу зменшити травмування тварин  і досягати оптимальної кондиції перед опоросом. Крім того, відділ продажу ТзОВ «Ґудвеллі Україна» — частина відділу тваринництва. Завдяки цьому можемо оперативно вибракувати та реалізувати непродуктивних свиноматок. Відповідно, вони не простоюють на фермі. У такий спосіб оптимізуємо загальну продуктивність племінного стада».

Саймон Грей, міжнародний експерт у царині свинарства, генеральний директор Genesus Inc. у РФ, країнах СНД та ЄС

КАНАДСЬКИЙ ДОСВІД МЕНЕДЖМЕНТУ НД

«Проблема непродуктивних днів свиноматок добре відома, особливо якщо розглядати її з економічної точки зору. НД збільшують репродуктивний цикл свиноматки (інтервал від опоросу до опоросу), що, відповідно, зменшує кількість опоросів на свиноматку на рік. Як наслідок — менша кількість відлучених поросят на свиноматку на рік, що збільшує виробничі витрати у розрахунку на одне відлучене порося.

Щоб усунути цю проблему, важливо зрозуміти дві основні причини, які збільшують тривалість інтервалу від відлучення до осіменіння. По-перше, це погана кондиція лактуючої свиноматки. По-друге, інфікування або травмування матки через рододопомогу.

Тому для вирішення цих проблем, сформували стратегію скорочення кількості НД, ефективність якої доведена на прикладі свиноматок генетики Genesus. Зокрема, забезпечуємо годівлю досхочу для свиноматок та першопоросок. Це дозволяє їм споживати в середньому 7,5 кг корму на добу (на 21-ий день лактації) та обмежує зменшення шпику впродовж лактації до 2 мм.

Тому свиноматки швидко повертаються в охоту після відлучення. Крім того, завдяки такому високому рівню споживання кормів вони мають добру молочність, що істотно збільшує темпи росту поросят і дозволяє відлучати їх з масою більше 6-и кг на 21-ий день життя.

Щоб звести до мінімуму потребу у рододопомозі (а також заохочувати до споживання корму впродовж лактації), рекомендуємо годувати поросних свиноматок так, щоб вони не жиріли (кондиція тут має вирішальне значення). Так, з моменту запліднення й до 84-го дня поросності вони мають споживати 1,8 кг корму на добу, а з 85-го дня й до опоросу — 2,2−2,4 кг/доба. Тварин слід годувати раз на добу. Така даванка запобігає нарощуванню жиру, а також знижує ймовірність народження великих поросят, що теж вимагає допомоги оператора під час опоросу. Загалом, стратегія скорочення кількості НД включає кілька кроків. Насамперед, не перегодовуйте свиноматок упродовж поросності, щоб зберегти оптимальну кондицію (товщина шпика — 18−19 мм), а середню масу поросят (для однорідних гнізд) на момент народження — 1,2 кг. Ідеально забезпечити годівлю свиноматок досхочу від опоросу й до відлучення. Це дозволяє максимально збільшити споживання корму.

Також важливо забезпечити безперешкодний доступ до корму (годівниці з механічним регулятором подачі твариною не рекомендовано).

Годуйте тварин тричі на добу й при цьому переконайтеся, що у годівницях завжди є корм. Не варто їх чистити після кожної даванки — достатньо разу на добу. У літню пору третю даванку корму намагайтеся згодовувати пізно ввечері, коли стане прохолодніше й тварини матимуть кращий апетит.

Збільшіть споживання води, адже її брак погіршує споживання корму й тим самим знижує секретування молока. Оптимальна швидкість току — 4 л/хв. Крім того, можна встановити додаткові поїлки безпосередньо в зоні відпочинку свиноматок, так щоб вони могли пити, не встаючи з місця.

Ще один важливий крок у стратегії зменшення НД — мінімізувати втручання в процес опоросу. Якщо рододопомога все ж необхідна, її повинен надавати кваліфікований спеціаліст, дотримуючись усіх санітарно-гігієнічних вимог. Це знизить ризик травмування родових шляхів та інфікування тварин».

Олена Василевич, експерт з питань генетики, Breeders of Denmark A/S

ДАНСЬКИЙ ДОСВІД МЕНЕДЖМЕНТУ НД

«Данські фермери вже багато років утримують першість за кількістю відлученців на свиноматку на рік. При цьому кількість НД безпосередньо впливає на цей показник та має економічні наслідки.

Зважаючи, що Данія є одним з лідерів за рівнем життя у світі, всі виробничі ресурси (електрика, робоча сила, корми, податки, ветеринарне обслуговування тощо) в країн досить дорогі. Тому один НД свиноматки обходиться фермеру в 3−4 євро.

Головна ціль данських фермерів — скоротити інтервал ВО. Для цього вони:

  • ретельно готують ремонтних свинок до осіменіння (фізіологічна та фізична зрілість, добра кондиція із достатньою товщиною шпику);
  • підтримують високий статусу здоров'я тварин;
  • налагоджують добру годівлю в період лактації (відсутність виснажених свиноматок після відлучення);
  • мають високий показник ремонту стада (у середньому замінюють до 50−60% свиноматок, а на високопродуктивних фермах навіть більше);
  • завжди використовують якісну сперму (часто безпосередньо з племстанцій);
  • максимальну увагу приділяють процесу осіменіння (програма освітлення, стимуляція свиноматок, контакт з кнуром, швидкість й точність виконання маніпуляцій тощо);
  • постійний моніторинг стада за допомогою спеціалізованих програм (CloudFarm, AgroSoft та ін.).

Ці заходи скорочення НДС перевірені практикою та з року в рік доводять свою ефективність».

Олександр Танана, головний технолог ТОВ «Чорнобайм'ясо»

Вітчизняна практика скорочення НД

«Маючи 12-річний досвід роботи у царині свинарства та попрацювавши в різних країнах, підприємствах та з різною генетикою, зазначу, що проблема НД свиноматок всюди стоїть однаково гостро. Водночас, кожен керівник намагається її вирішити, адже мінімізація НД зменшує собівартість виробництва та збільшує прибуток.

Господарство «Чорнобайм'ясо» має особливість: у підприємстві немає слова «проблема», а є «завдання», для виконання якого щодня шукаємо нові шляхи. Це стосується і зменшення НД, хоча розуміємо, що працювати ще є над чим. Щотижня із керівництвом оцінюємо результати ферми, у тому числі за показником непродуктивних днів. Це цілий комплекс графіків і таблиць, які спрямовані на те, щоб кожен зрозумів залежність майбутнього прибутку підприємства від виробничих показників.

Безумовно, з практичної точки зору, контроль НД — завдання комплексне та дуже об'ємне. Втім, основним способом його вирішення на будь-якій свинофермі є менеджмент. У цьому питанні керуємося улюбленим висловлюванням нашого керівника Олега Танчика: «Якщо із двох працівників один працює на 100%, а другий на нуль, то результат командної роботи не 50%, а нуль». Тобто для того, щоб мінімізувати кількість НД, потрібна злагоджена робота всіх відділів ферми, а не лише операторів штучного осіменіння. З цією метою після відлучення починають активно працювати зі свиноматками, включаючи «флашинг»-годівлю, збагачення кормів вітамінниими добавками, покращення освітлення, застосування гормональних препаратів для регулювання репродуктивного циклу свиноматки тощо. Це все добре, але пізно!

Наша філософія інша, — щоб 100% свиноматок повернулися в охоту на 4−5-ий день після відлучення та мінімізувати ризик прохолостів, потрібно добре доглядати за свиноматкою одразу після опоросу. Для тварини опорос та період після нього —стрес, а для менеджера — шанс. Якщо правильно провести санацію та «вирівняти» статус стада в цей період, при осіменінні обов’язково отримаємо добрий результат.

Також окремою складовою є якість сперми та спосіб осіменіння. У своїй практиці використовуємо внутрішньоматкове осіменіння свиноматок, сперму забираємо від власник кнурів-плідників. Перед кожним осіменінням аналізуємо якість продукту. Головний показник, на який звертаємо увагу, — живучість сперматозоїдів. Також аналізуємо їхню рухливість, концентрацію, аглютинацію. На основі цих даних можна приймати рішення про пригодність сперми для осіменіння. Якщо є відхилення, прохолостів не уникнути.

Складових у стратегії зменшення НД чимало: раннє УЗД поросних свиноматок, посилений контроль за мікотоксинами в кормах, збалансована годівля, контроль мікроклімату, дезінфекція та ветеринарно-санітарний контроль тощо.

Проте головне, щоб вся ця робота приносила якнайменше стресу і свиноматкам, і працівникам. Хороший настрій і праця з бажанням — запорука успіху».


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» № 1 (49), лютий 2019р.

comments powered by Disqus