Переваги гібридного жита у годівлі свиней

  • 1459
  • 67
©

Гібридне жито — культура, не лише стійка до хвороб і змін погодно-кліматичних умов, а й цінний кормовий інгредієнт, який покращує здоров’я шлунково-кишкового тракту (ШКТ), сприяє зменшенню неприємного запаху кнура, здешевлює годівлю тощо. Результатами досліджень щодо впливу цієї зернової на організм і виробничі показники свиней ділилися експерти у ході семінару в Німеччині, організованого компанією KWS.

Данські та німецькі свинарі констатують: із додаванням жита в раціон, у свиней покращується стан ШКТ, знижується відсоток виразок, пригнічується розвиток патогенних мікроорганізмів. Такий ефект досягається завдяки властивостям цієї зернової — високому вмісту фруктанів, що доведено практичними дослідами.

ПОЛЬОВИЙ ДОСЛІД №1: вплив жита на стан ШКТ

До нього залучили 14 свиногосподарств, що входять до кооперативної спілки «Viehvermarktung Walsrode e.G.», Німеччина. Об’єктом досліджень стали 67 119  свиней усіх вікових та технологічних груп різної генетики, включно зі свиноматками та кнурами (46 061 голів з 8-и господарств).

Упродовж експерименту, який тривав понад рік, у раціоні тварин пшеницю заміняли житом (уміст 40%) та додавали ячмінь (25% наприкінці відгодівлі — свині масою >80 кг). Застосовували суху й рідку годівлю. Обидві зернові були грубого помелу, максимум 20% <0,25 мм.

У ході експерименту встановили, що вміст часточок менше 0,2 мм у кількості більше 20% від загальної маси комбікорму негативно впливає на здоров'я шлунку свиней. Оскільки жито в основному перетравлюється у товстому кишечнику, збільшення розміру часточок при його помелі не погіршує перетравність та конверсію корму (тоді як тонина помелу пшениці чи ячменю знижує їх перетравність, а відтак і конверсію, адже ці зернові перетравлюються у шлунку). У такий спосіб можна попередити розвиток виразок шлунка.

Стан слизової шлунку залежно від тонини помелу жита у раціоні

Частки менше 0,2 мм спричинили розвиток виразок у шлунку

Покращення стану після згодовування крупніших часток

Крім того, заміна традиційного інгредієнта — пшениці — на жито не має негативного впливу на виробничі показники поголів’я та якість туші — товщину м'язового вічка та шпику. Навпаки, спостерігали покращення апетиту у свиней (як результат, за цей період в окремих господарствах середньодобові прирости зросли до 1000 г/доба) та зниження відсотку падежу у всіх технологічно-вікових групах. Такі результати дослідники пов’язують з доброю поживною цінністю жита та його здатністю пригнічувати негативну мікробіоту у ШКТ. Зокрема сальмонелу, популяція якої у свиней, що споживали жито, скоротилася на 35% порівняно з тваринами, яким згодовували раціон на основі пшениці.

Нявність збудника сальмонели у кишечнику свиней у ході експерименту

Поживна цінність жита порівняно з іншими зерновими (на 1 кг сухої речовини)

Зернова

ОЕ, МДж

Сирий протеїн, г

Перетр. протеїн,%

Лізин, г

Перетр. лізин, %

Перетр. лізин, г

БФР*, г

пшениця

15,5 (100)

140

90

3,9

88

3,43 (100)

138 (100)

ячмінь

14,3 (92,3)

120

73

4,2

73

3,07 (89,5)

201 (146)

жито

15,1 (97,4)

105

78

4,0

80

3,20 (93,3)

157 (114)

*БФР — бактеріально ферментована речовина.

ПОЛЬОВИЙ ДОСЛІД №2: вплив жита на виробничі показники свиней на дорощуванні

Експеримент провели у 2018-му. Його об’єктом стали 4105 голів свиней з 6-ти свиногосподарств, яких розділили на 2 групи — 5 загонів споживали раціони на основі пшениці, 6 — з умістом 40% жита та 25% ячменю грубого помелу. Різниця у виробничих показниках обох груп несуттєва. Разом із тим, відсоток падежу свиней, які споживали жито, скоротився на з3,1% до 2,5%, а ветеринарні витрати вдалося знизити на 0,18 євро/100 кг приросту, у тому числі й за рахунок зменшення випадків сальмонельозу на 3,3%.

Пшениця vs. жито у раціоні свиней на дорощуванні. Вплив на виробничі показники

 

Раціон на основі пшениці (без жита)

Раціон на основі жита (40%)

Загони

5

6

Споживання корму, кг

2,53

2,57

Конверсія корму, 1:

2,76

2,79

Середньодобові прирости, г

917

916

Забійна маса, кг

122

124

Індекс якості м’яса (AUTOFOM)

0,986

0,982

Відсоток падежу, %

3,1

2,5

Ветеринарні витрати, євро/100 кг приросту

0,81

0,63

Випадки сальмонельозу, %

13,3

10,0

У результаті обох досліджень науковці відзначали значне покращення здоров’я кишечника, яке пов’язують із фруктанами, що містяться у житі. Ці специфічні вуглеводи поділяються на арабінозу та ксилозу, які поєднуються в арабіноксилани. Їх особливість — перетравлення в товстому кишечнику, де ферментуються біфідобактеріями у масляну кислоту (див. довідку), яка має протизапальну дію (пригнічує розвиток негативної мікробіоти), покращує апетит і запобігає розвитку оксидативного стресу.

Уміст фруктанів у різних зернових культурах

Зернові (88% СП)

Енергія, МДж ОЕ (MДж/кг)

Протеїн, %

Фруктани, %

Сира клітковина, %

Арабіноксилан, розч. %

Пшениця

13,9

10,4

3,2

2,4

0,93

Ячмінь

12,2

9,8

2,8

5

0,8

Жито

13,6

8,2

7

2,4

2,18

Тритікале

13,6

9,8

3,8

2,2

0,8

 

ПОЛЬОВИЙ ДОСЛІД №3: вплив жита на запах кнура

У ході проекту 6-R (Rye–Renaissance–Rapeseed–Region–Reduction–Reevaluation або «Жито–Відродження–Ріпак–Регіон–Скорочення–Переоцінка»), який розпочали у Німеччині у 2017-му (триватиме до 2021-го), учені з’ясували ще один позитивний ефект жита — пригнічення специфічного запаху кнура. За його утворення відповідає скатол —  хімічна сполука, що є продуктом ферментації бактеріями білкових сполук, особливо триптофану, у  товстому кишечнику свиней, яка вступаючи у реакцію з андростенолом (гормон у тестикулах) утворює специфічний «запах кнура», що   відкладається у  жирових тканинах некастрованих кнурів. Проте жито, що багате на фруктани, знижує рівень скатолу у кишечнику й за рахунок цього пригнічує запах кнура. Так, фруктани, зокрема їх похідні — арабіноксилани, стимулюють ріст біфідобактерій кишківника. У результаті пригнічуються клостридії, а відтак і продукування скатолу. Тому висока концентрація фруктанів та їхня здатність до кращого перетравлення у товстому кишечнику, — запорука зниження специфічних «пахощів» кнура.  

Схематичне зображення травного тракту кнура та вплив масляної кислоти на продукування скатолу у товстому кишечнику

Цей факт підтверджують і дані польового досліду №1, у ході якого також моніторили вплив житньо-ячмінного раціону на інтенсивність запаху кнура (46 061 голів з 9-ти господарств) і встановили практично повну відсутність «аромату» кнурів у 8-ми господарствах на момент завершення досліду.  

Результати польового досліду №1 щодо пригнічення запаху кнура

Ферма

1

2

3

4

5

6

7

8

9

ІІ 2017

887

1464

700

804

960

699

225

1638

1968

Відхилення запаху кнура 2 квартал

228

25

54

0

155

0

0

123

0

ІІІ 2017

893

1466

700

800

960

700

220

1650

1900

Відхилення запаху кнура 3 квартал

0

0

0

0

0

0

5

0

0

IV 2017

893

1466

700

800

960

700

220

1650

1900

Відхилення запаху кнура 4 квартал

0

0

0

0

0

0

93

0

0

І 2018

893

1466

700

800

960

700

 

1650

1900

Відхилення запаху кнура 1 квартал

0

0

0

0

0

0

 

0

0

ІІ 2018

893

1466

700

800

960

700

 

1650

1900

Відхилення запаху кнура 2 квартал

0

0

0

0

0

0

 

0

0

ВИСНОВКИ

Додавання жита у раціон свиней не лише допомагає покращувати здоров’я тварин (зменшує випадки виразки шлунку та популяції патогенної мікрофлори  в кишечнику), сприяючи зменшенню необхідність застосування антибіотиків. А також завдяки хімічному складу зернової (високому вмісту фруктанів) допомагає побороти специфічний запах кнура без хірургічної кастрації.

ДОВІДКА

МАСЛЯНА КИСЛОТА АБО БУТИРАТ
Це органічна коротколанцюгова жирна кислота (КЛЖК), що утворюється в просвіті товстого кишечника в результаті бактеріального ферментування неперетравлених харчових вуглеводів та, частково, харчових й ендогенних білків.
Властивості масляної кислоти (бутирату):

  • висока здатність до створення кишкового бар'єру (захист від пошкоджень полісахаридами);
  • бактеріостатична дія (затримка росту і розмноженням бактерій);
  • гальмування форсованого апоптозу (загибель клітин);
  • активація прозапальних цитокінів TNFα, IL-1β, IL-6;
  • зниження запальних реакцій (примусове вироблення муцину, секреція антимікробних пептидів);
  • висока здатність до секреції антитіл (вищий вміст IgG та IgA в молозиві та молоці свиноматки).

Джерело: журнал «Прибуткове свинарство» №4 (52), серпень 2019