Конверсія корму значно впливає на фінансовий результат діяльності ферми, оскільки тісно пов’язана із собівартістю годівлі. Проте часом заходи, спрямовані на оптимізацію цього показника, можуть, навпаки, спричинити втрати. Наприклад, для покращення конверсії можна підвищити вміст енергії в раціоні. Фактично, це збільшує вартість кормів у розрахунку на голову, тим самим зменшуючи прибуток підприємства.
Тому слід пам’ятати, що конверсія корму залежить від багатьох чинників — умов утримання свиней, генетики, складу раціону, засвоєння енергії та поживних речовин, здоров’я тварин тощо. Найкращий спосіб оптимізації цього показника — менеджмент кожної зі складових.
Що таке конверсія корму і як її рахують?
Традиційним і найпростішим методом визначення конверсії корму є співвідношення приросту маси на одиницю спожитого корму. Останню складову формули інколи замінюють на кількість енергії, яку отримала тварина з корму. Незважаючи на те, що такий розрахунок є досить простим, все ж допускають практичних помилок. Наприклад, вимірюють не обсяг спожитого, а витраченого корму. Через те, що годівниця не налаштована як слід, різниця між цими показниками може в середньому сягати 10–30%. У цьому випадку покращення конверсії корму можна досягти, правильно налаштувавши годівниці.
Діапазон маси свиней, в якому вимірюють конверсію, також важливий. Адже тварини, маса яких відрізняється, мають відмінну потребу в кормах та можуть вимагати різних заходів менеджменту.
Конверсія корму також може бути виражена на основі спожитої енергії, а не корму. Цей підхід має перевагу, адже сфокусований на ефективності, з якою свиня «використовує» енергію раціону. Тим паче, що саме цей показник найбільше впливає на собівартість годівлі. Однак і в цьому випадку є «слабкі сторони», зокрема неточність визначення рівня енергії в раціоні. По-перше, є похибки у нормах номінальної енергетичної цінності кормових інгредієнтів. По-друге, часто у формуванні раціону враховують обмінну енергію, незважаючи на те, що її рівні можуть змінюватися відповідно від джерела — білка, жиру, клітковини чи крохмалю.
Крім того, зміна складових приросту (ріст кісток чи нарощування м’язової, жирової тканини) та відповідних вимог до годівлі тварин перешкоджає точно встановити коефіцієнт конверсії енергії, адже потенціал нарощування м’язової тканини та «відкладення» жиру варіює залежно від рівня споживання корму свиней різної статті та генетики. Таким чином, найкращими критеріями для оцінки конверсії свиней слід вважати кількість з’їденого корму, необхідну для забезпечення потреби в енергії, а не частку енергії, перетворену в приріст маси.
Для ефективнішого порівняння конверсії корму окремих тварин, рекомендують коригувати кількість спожитого корму відповідно до приросту та середньої маси туші. Цей підхід має назву залишкового споживання корму (ЗСК). Його розраховують як різницю між спостережуваним та очікуваним споживанням корму. При цьому також враховують прирости та вміст жиру в туші.
Тварини з меншим рівнем ЗСК демонструють кращі виробничі показники (таблиця 1). Так, результати аналізу виробничих показників свиней, з низьким та високим ЗСК, доводять, що перші споживали менше корму на 13,2%, а їх прирости теж були на 6,1% нижче. Відтак, конверсія покращилася на 8%, а товщина шпику зменшилася на 14%.
Простим, але поширеним різновидом обчислення конверсії корму є приріст забійної маси порівняно із загальним приростом маси. Цей метод виник, коли почали застосовувати раціони з підвищеним умістом клітковини, що спричинило зміни м’ясності туші. При цьому відмінності в забійному виході можуть істотно впливати на дохід ферми. Свині реагують на споживання раціонів з вищим умістом клітковини збільшенням маси та об’єму черевної порожнини. Це не тільки змінює забійний вихід, але підвищує потреби організму в енергії та амінокислотах, що, зрештою, погіршує конверсію корму. Тож одним із завдань оцінки ефективності годівлі на основі якості туші має бути визначення відсотка м’яса у ній на початку та на кінець відгодівлі.
Деякі виробники відображають конверсію корму у фінансовому виражені, оскільки головна ціль виробництва свинини — максимально розумно та ефективно використовувати кормові ресурси з метою отримання найвищого прибутку. Відповідно до цього ефективність годівлі визначають як вартість кормів у розрахунку на реалізовану голову, вартість кормів на кілограм приросту живої маси тощо. Проте жоден з цих критеріїв не враховує впливу приростів на фінансову ефективність.
Загалом, є чимало способів розрахунку коефіцієнту конверсії корму. Проте, залежно від підходу, показники можуть відрізнятися (таблиця 2), тим самим впливаючи на управлінські рішення. Тож, перш ніж вирішувати, як покращити конверсію, краще розрахувати її кількома способами.
Дані таблиці 1 доводять, що більша маса на початку дорощування і на момент забою гарантують кращі виробничі показники, у тому числі й конверсію (показники ферми А перевершували дані ферми Б). Хоча, залежно від способів розрахунку, цей коефіцієнт може змінюватися. Приміром, якщо рахувати традиційним способом, не беручи до уваги додаткові умови, то різниця між конверсією корму на фермі А і Б буде мінімальною (0,02). Коли до розрахунку включають масу тварин і рівень падежу, відмінності в показниках суттєво зростають (на 0,14 і 0,15, відповідно). Тому для правильної оцінки її рівня важливо враховувати всі аспекти виробництва. Про них далі.
Шляхи покращення конверсії корму
Умови утримання
Можуть значно впливати на виробничі показники. Наприклад, важливим чинником є мікроклімат у приміщенні, зокрема температура. Адже, якщо вона падає нижче критично допустимого рівня, то конверсія корму теж погіршується на 1,5% з кожним –1°C. При цьому найнижча критична температура для свиней масою 25 кг — 23 °C, масою 100 кг — 15 °C. За нормальних умов, тварини з’їдають ту норму корму, яка необхідна для повноцінного задоволення фізіологічних потреб та росту. Коли ж у приміщенні прохолодно, витрати корму на власний обігрів зростають, а прирости падають.
З другого боку, підвищення температури теж негативно позначається на конверсії корму. При її зростанні на 1°C, цей показник погіршується на 1% у поросят на дорощуванні та на 2% у свиней на відгодівлі.
Генетика
Часто ефективність виробництва свинини безпосередньо залежить від генетичної селекції, орієнтованої на збільшення виходу м’яса з туші та його пісності з одночасним зменшенням інтенсивності годівлі тварин.
Генетичний відбір за показником конверсії корму не завжди дієвий, оскільки зі зменшенням споживання корму знижуються прирости свиней.
Формулювання раціону та менеджмент корму
Це один із ключових чинників, оскільки при збільшенні поживності (вмісту енергії та необхідних речовин) корму, зростає ефективність годівлі. Втім, варто бути обережним — не завжди збільшення рівня амінокислот та енергії у раціоні сприятиме кращому засвоєнню корму. Такий спосіб буде ефективним тільки якщо до цього виявили їх брак.
Не тільки склад корму, а й його форма має значення. Чимало досліджень доводять, що менша тонина помелу покращує засвоювання корму (таблиця 3) і, відповідно, його конверсію.
Проте прагнення зменшити розмір часток корму повинно балансувати з додатковими витратами на приготування кормів, а також можливим погіршенням здоров’я тварин. Адже споживання дрібно помеленого корму (менше 500 мікрон) може спричинити виразки шлунку.
Гранулювання також покращує конверсію. Проте КК залежить від якості корму, що на 40% визначається складом раціону, 20% — методом обробки, 20% — тониною помелу, 15% — відповідністю нормам приготування кормів та 5% — способом охолодження.
Менеджмент
Погано спроектовані годівниці разом з неналежним менеджментом спричинять надмірні витрати і погіршать конверсію. Недостатній фронт годівлі матиме схожий ефект (рисунок 1). Тому, встановлюючи годівниці у цеху відгодівлі, треба враховувати, що чим більше простору має свиня для споживання корму, тим кращою буде конверсія.
«Сортування» тварин за масою або розміром — марна трата часу. Перегрупування не тільки не поліпшить показники споживання корму, а й знизить прирости. Цей прийом буде виправданим, якщо свині надто малі та слабкі. До того ж важливо розмістити їх в окремому загоні, годувати спеціальним раціоном, лікувати. Проте такий посилений менеджмент більше орієнтований на загальне покращення здоров’я свиней, а не конверсію корму.
Таким чином, досягнення максимального рівня конверсії корму можливе за умови урахування всіх деталей виробництва. Причому слід зосереджуватися на правильному виборі генетики, складу раціону і засвоюваності корму, дотриманні умов утримання, менеджменту і контролю здоров’я стада. На перший погляд, поліпшення конверсії через менеджмент кожної з виробничих складових може бути незначним, хоча в комплексі це дасть відчутний позитивний економічний ефект.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №3 (39), червень 2017 р.