Правила забору назальних мазків і оральних рідин у свиней

  • 1459
  • 67
©

У статті знайдете практичні поради щодо забору назальних мазків і оральних рідин у свиней для лабораторної діагностики.

ВИБІР ТВАРИН ДЛЯ ЗАБОРУ ЗРАЗКІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ

Залежить від мети:

  • виявити інфекцію: обирають свиней з клінічними ознаками захворювання;
  • підтвердити негативний статус стада щодо певного захворювання — зразки від тварин, обраних навмання;
  • визначити статус інфекції у стаді у часовому зрізі — перші зразки забирають у 1-ий день прояву симптомів захворювання і повторюють забір у тих самих тварин через певний період, наприклад 2–4 тижні;
  • визначити статус інфекції в різних групах тварин (перехресне дослідження) — забирають зразки у тварин різного віку, наприклад 4-и, 8-и, 12-и, 16-и, 20-и і 24-тижневого.

Довідка

Назальні зразки збирають для виявлення збудників бактеріальних захворювань респіраторного тракту (методом бактеріального посіву). Наприклад, B. Bronchiseptica і токсигенної P. Multocida, що спричиняють інфекційний атрофічний риніт свиней.

Дослідження методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) виявить вірусних збудників респіраторних захворювань, наприклад, грипу свиней, а також мікоплазму — M. Hyopneumoniae.

 

Коментар експерта

Віталій Чмут, лікар ветеринарної медицини ПСП «Нива», Кіровоградська обл.

«Для моніторингу захворювань у стаді здійснюємо лабораторну діагностику зразків клінічного матеріалу — крові, сперми кнурів, інколи слини свиней (у вітчизняній практиці цей метод виявлення патогенів поки малопоширений). Частота їх забору залежить від технологічної групи тварин: маточне стадо — раз на рік, товарні поросята — кожну партію тварин, яких закупили.

В основному досліджуємо зразки на мікоплазму, цирковірус 2-го типу (ЦВС-2), РРСС, парвовіроз та гемофільоз. Рідше — на хворобу Ауєскі, грип свиней, ротавірус, хламідіоз, лептоспіроз. Зразки для дослідження методом ПЛР та ІФА направляємо у Центр ветеринарної діагностики та Науково-дослідний центр біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК “Biosafety-Center”».

 

ПІДГОТОВКА ДО ЗАБОРУ ЗРАЗКІВ

Назальні мазки

  • Не слід забирати зразки у тварин у великих групах, оскільки через паніку свині можуть травмувати один одного або ветеринара під час маніпуляцій.
  • Переконайтеся, що тварина добре зафіксована.
  • Зона, де перебуває тварина під час забору зразків, добре освітлена.
  • Вдягніть навушники або застосовуйте затички для вух.
  • Використовуйте пластикові палички зі стерильними тампонами. Діаметр та довжина тампона повинні відповідати віку та масі свині.
  • Не рекомендовано дерев’яні палички, оскільки вони можуть поламатися, якщо тварина смикатиметься, обороняючись.
  • Тампон повинен бути виготовлений із синтетичного волокна (дакрон або віскоза), а не з бавовни, особливо якщо зразки будуть досліджувати методом ПЛР. Бавовна погано «віддає» забраний мазком матеріал. Крім того, дерев’яні палички з тампонами з бавовни можуть містити речовини, що інактивують віруси та уповільнюють тестування методом ПЛР.
  • Якщо зразки призначені для бактеріального посіву, застосовуйте пластикову пробірку з наповнювачем (транспортним середовищем). Для ПЛР-тесту — без середовища.
  • Якщо дослідження проводитимуть обома методами, варто забрати по два зразки від тварини, помістити у відповідні пластикові пробірки.
  • Кількість зразків, необхідна для аналізу, може змінюватися залежно від виду захворювання та рівня його поширення в стаді, точності вибірки, методу дослідження мазків та мети їх забору (таблиця 1, 2).
  • Використовуйте нову чисту, невибілену бавовняну мотузку діаметром відповідно до розміру і віку свиней (приблизно 1 см для відлученців, 2 см для свиней на дорощуванні–відгодівлі). Не використовуйте мотузки з синтетичного матеріалу, оскільки вони не будуть поглинати достатню кількість слини для аналізу.
  • Довжина мотузки залежить від способу її закріплення в загоні, але повинна бути такою, щоб свині змогли її гризти.
  • Однієї мотузки достатньо для забору зразків слини від 10–15 свиней.
  • Для кожного загону використовуйте окрему мотузку.
  • Для кожної проби оральної рідини використовуйте стерильну пробірку для збору клінічного матеріалу об’ємом 5–12 мл.
  • У разі застосування системи рідкої годівлі, зразки варто забирати не раніше, ніж через 2 години після годівлі, оскільки свині будуть пасивні та не надто цікавитися мотузкою.
  • Рекомендована мінімальна кількість зразків для аналізу — 2 (щоб звести до мінімуму вірогідність помилково негативного діагнозу), але вона може змінюватися залежно від рівня поширення захворювання у стаді, етіології хвороби, яку підозрюють, методу аналізу клінічного матеріалу та його точності.

Таблиця 1

Кількість зразків назальних мазків необхідна для виявлення захворювання в стаді 

Джерело: Dr. Heiko Nathues, Royal Veterinary College, 2018

Таблиця 2

Рекомендована кількість назальних мазків, необхідна для оцінки рівня поширення захворювання

Джерело: Dr. Heiko Nathues, Royal Veterinary College, 2018

ТЕХНІКА ЗАБОРУ КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Назальні мазки

  1. Помістіть тварину в окремий станок або затисніть у куток загону, обмеживши її рух. Зафіксуйте рило тварини . Для цього можна застосовувати спеціальний затискач. Зверніть увагу на правильне його розташування — він повинен знаходитися за першими премолярами.
  2. Очистіть ніс сухою паперовою серветкою.
  3. Глибоко просуньте тампон у носову пазуху і залиште на 3-и секунди . Щоб не травмувати тварину, не варто надто тиснути на тампон.
  4. Поверніть тампон на третину навколо центральної осі й залиште ще на 3-и секунди. Ще раз повторіть.
  5. Помістіть тампон у пробірку.
  6. Одразу ж промаркуйте пробірку: наприклад, вкажіть номер вушної бирки тварини (ідентифікаційний номер), використовуючи водо- та спиртостійкий маркер.

Оральні рідини

  1. Розмістить мотузку так, щоб свині в загоні могли легко її дістати (кінець мотузки повинен знаходитися на рівні рила), але не біля годівниць чи поїлок . Якщо у загоні треба зафіксувати більше однієї мотузки, розвішайте їх якомога далі одна від одної.
  2. Залиште мотузку на 30 хвилин. Якщо свині малоактивні, мотузку залишають на 1 годину.
  3. Обережно зніміть мотузку (вона не повинен торкатися підлоги). Витисніть слину з мотузки. Для цього вставте кінець, який кусали свині, у чистий одноразовий пластиковий мішок. Стисніть мотузку, щоб оральні рідини стекли.
  4. Відріжте один з кутів пакету і злийте слину в пластикову пробірку. Для аналізу необхідно забрати мінімум 2 мл рідини.
  5. Якщо у зразку багато бруду, часток корму або іншого матеріалу, рідину слід центрифугувати при 2000 x g упродовж 10-и хвилин.
  6. Одразу ж промаркуйте пробірку: номер вушної бирки тварини або в інший спосіб ідентифікуйте, від якої свині забраний зразок, використовуючи водо- й спиртостійкий маркер.

Коментар експерта

Джон Прікетт, експерт Лабораторії ветеринарної діагностики Університету штату Айова, США

«Забираючи оральні рідини, зважайте на кілька практичних аспектів, які дозволять уникнути помилок, зокрема:

  • не змішуйте різні зразки оральних рідин;
  • для забору зразків застосовуйте лише бавовняну мотузку, адже синтетичні не мають такої поглинаючої здатності;
  • свині іноді неохоче підходять до мотузки, але їх можна підготувати, розміщуючи в загоні мотузку, просочену ароматизатором чи цукровим розчином, який приваблюватиме тварин. Після звикання до такої мотузки свині радо гризтимуть нову;
  • зразки краще забирати вранці, коли свині активніші, інакше процес забору буде триваліший;
  • забруднені зразки часто свідчать про те, що мотузка була задовгою. Зафіксуйте її так, щоб кінець був на висоті плеча свині;
  • щоб тварини не втратили інтерес до мотузки надалі, не залишайте її в загоні на довго; — мотузка повинна використовуватися лише раз».

 

Зберігання зразків

Зразки слід зберігати в холодильнику до моменту їх передачі в лабораторію, але не довше 24–36 годин після забору. Якщо неможливо своєчасно доставити зразки, які будуть досліджуватися методом ПЛР, їх заморожують при температурі -20–80 °С. Розморожують безпосередньо перед проведенням дослідження. Матеріл не придатний для бактеріального посіву після заморожування.

Коментар експерта

Ярослав Полонський, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Селекційний центр свинарства», Київська обл.

«Діагностика має важливе значення в системі заходів боротьби з хворобами тварин. Швидко і правильно поставлений діагноз дозволяє вжити цілеспрямованих заходів щодо оздоровлення тварин з найменшими втратами.

Для постановки попереднього діагнозу потрібно зробити аналіз клінічних ознак хвороби. Для остаточного діагноз вирішальне значення має лабораторна діагностика. Матеріал, який направляють до лабораторії на дослідження, може бути різний залежно від симптомів, які спостерігають в стаді.

У підприємстві застосовуємо лабораторну діагностику для моніторингу здоров’я стада, який проводимо раз на квартал. Наразі користуємося послугами двох діагностичних лабораторії —Центру ветеринарної діагностики і лабораторії „Науково-дослідний навчальний центр діагностики хвороб тварин” Інституту ветеринарної медицини.

Хоча знаємо про способи лабораторної діагностики захворювань за допомогою досліджень назальних мазків та зразків оральних рідин, працюємо традиційно. На дослідження направляємо сироватку крові (30 проб різних вікових груп — по 5 з кожної групи) та, згідно з планом діагностичних досліджень на епідемічну діарею свиней, ректальні змиви поросят 1–5-денного віку в кількості 15 проб. Для відбору ректальних змивів використовуємо тампони, а для дослідження сироватки крові — стерильні шприц-пробірки об’ємом 5,5 мл. До діагностичних центрів направляємо правильно забрані проби із супровідною запискою, запаковані в термоконтейнер (в теплу пору року з акумулятором холоду)».


За матеріалами роботи Др. Хейко Натха, Королівський ветеринарний коледж (Великобританія)


PigUA.info за матеріалами журналу Прибуткове свинарство №1 (49), лютий 2019р.