Африканська чума свиней в Україні: патогенність та алгоритм поведінки

  • 1459
  • 67

Африканська чума свиней (АЧС) — одна із найнебезпечніших хвороб свиней, що набула найбільшого поширення в європейських країнах. Вона характеризується високою смертністю свиней та завдає значних економічних збитків виробникам свинини. До того ж, Генотип ІІ вірусу АЧС, який циркулює у східній Європі має певні відмінності прояву хвороби, що потребує переосмислення та зміни алгоритму поведінки як виробників свинини, так і компетентних органів. 

Володимир Поліщук, національний консультант ФАО з аналізу ризиків, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог-координатор Web-проектів, доцент кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи НУБіП України.

АЧС в Україні: що важливо?

Підтверджено, що генотип ІІ вірусу африканської чуми свиней, що циркулює у східній Європі, не є хворобою з високим ступенем заразності, оскільки не проявляє ознак швидкого поширення в стаді сприйнятливих тварин. Тобто, генотип ІІ вірусу АЧС, на відміну від ящуру, грипу, класичної чуми свиней чи генотипу І вірусу АЧС — це інфекція, що повільно поширюється в стаді і можуть пройти тижні, а то й місяці, поки всі тварини інфікуються. Зазвичай першими страждають 1–2 свині, згодом, вірус поширюється на все поголів'я.

«Типові» клінічні ознаки хвороби, зазвичай, спостерігаються уже тоді, коли заражена велика кількість тварин.

Зважаючи на це, слід розуміти, що АЧС не виправдала очікувань щодо швидкого поширення (так, у 2012-му передбачали, що по відношенню до диких свиней цей вірус діятиме швидше ніж мисливці і знищить популяцію свиней відразу після проникнення, а по факту — не відомо). Генотип ІІ вірусу АЧС хоча й високопатогенний (надзвичайно агресивний, смертність свиней майже 100%) та все ж низькоконтагіозний (відбувається повільне перезараження) і на відміну від генотипу І вірусу АЧС (1982 рік), при якому свиней не потрібно було забивати, оскільки заражались і гинули майже всі — у такому випадку масове зараження не спостерігається, але якщо, збудник проник до організму свині, то гарантовано знищить!

Ця особливість патогена спонукає фахівців до перегляду існуючих підходів до протиепізоотичних заходів з АЧС не лише в Україні. І потребує перенесення акцентів у боротьбі з хворобою із господарства/території на хвору і контаміновану тварину, що в першу чергу зменшить соціальну напругу. Адже, стемпінг-аут, як комплекс протиепізоотичних заходів, проводять у відношенні висококонтагіозних, особливо небезпечних та інфекційних хвороб з тенденцією до швидкого поширення у первинних вогнищах. Це було актуально для України при первинних спалахах (2012-му та 2014-му роках). Оскільки, генотип ІІ вірусу АЧС хоча й високопатогенний, та все ж низькоконтагіозний, на чому наголошують і міжнародні експерти: Клаус Депнер, Аго Пертель, Вітторіо Губерті (жовтень, 2016) та професор Зігмунт Пейсак (березень, 2017). Тому пропонують змістити фокус протидії на хвору тварину, посилити просвітницьку діяльність (обізнаність населення, оперативне інформування власників тварин, фермерів, мисливців, м’ясників, перевізників і пересічних громадян про загрозу чуми та заходи біобезпеки) та відновити контроль переміщень тварин і продукції тваринництва.

Власникам тварин, персоналу свиногосподарств і населенню — вже час усвідомити загрозу і зрозуміти, що АЧС у нас надовго і мусимо навчитися жити із розумінням того, що організм свині не продукує специфічних антитіл здатних нейтралізувати цей вірус, а значить вакцини не буде!

По-друге, час намагатись пом’якшити регуляторний вплив у відношенні АЧС як в сфері державного так і міжнародного законодавства. І, оскільки, вже безглуздо виглядають заборони у відношенні торгівлі за наявності трупа дикого кабана посеред лісу, то час переглянути і даний алгоритм.

По-третє, слід донести до свідомості власників свиней, персоналу свиногосподарств, мисливців, перевізників і пересічних громадян важливість дотримання принципів біологічної безпеки, що є запорукою здоров’я тварин та основою успішного бізнесу у сфері тваринництва.