Говорить Мінагро: що зміниться в агрологістиці, розподілі дотацій та земельному питанні

  • 1459
  • 67
©

Порядок розподілу держпідтримки остаточно ухвалять в лютому наступного року, а при запуску ринку землі аграрії матимуть не менше двох років перехідного періоду для підготовки. У Мінагрополітики також говорять, що більшість проблем аграрної логістики уже усунуто, а заборона імпорту добрив з Білорусі не матиме значних наслідків для агровиробників.

У середу 19 грудня керівництво Мінагрополітики провело прес-конференцію, присвячену підсумкам роботи АПК у 2018 році. Зокрема, як наголосив в.о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк, цьогоріч Україна зібрала рекордний за всю свою історію врожай зерна у 70,1 млн тонн. Окрім того, агробізнес без особливих складнощів зміг продовжити свою звичну роботу в умовах воєнного стану. Обсяг інвестицій в АПК досяг рекорду в 60 млрд грн: зокрема, за 9 місяців 2018 року в Україні введено в експлуатацію 52 тваринницьких комплекси загальною вартістю 1,2 млрд грн. Окрім цього, дотаціями на нову українську агротехніку змогли скористатись понад 4,3 тисячі агрогосподарств.

Втім, українські аграрії мали також багато приводів для нарікань. Зокрема, незрозумілою лишається доля ринку ріллі: у четвер ВР планує ще на рік подовжити «земельний мораторій». Профільні асоціації цьогоріч активно критикували недоліки чинної системи держпідтримки АПК. Деякі аграрії на початку грудня скаржились, що взагалі не можуть отримати призначені дотаційні виплати: рахунки Мінагрополітики було заблоковано. Як розподілятимуть дотації у 2019 році, наразі незрозуміло. Також аграрії бідкаються, що на початку грудня було заблоковано імпорт міндобрив з Білорусі.

Як і минулоріч, робота «Укрзалізниці» лишалась суттєвою проблемою для агроекспорту, хоча штаб при Мінагрополітики в оперативному режимі вирішував проблеми залізничної логістики зерна. Окрім того, проблемними питаннями лишаються боротьба з АЧС, а також вплив торгівельних війн США та Китаю на український агроекспорт.

Якої позиції дотримується Мінагрополітики у питанні ринку землі? Скільки всього дотацій отримали аграрії, і як розподілятиметься держпідтримка в наступному році? Чи вдалось повністю усунути проблеми залізничної логістики, і наскільки суттєвою є заборона ввозити добрива із Білорусі? В які сектори аграрії вкладали найбільше інвестицій, і як вплинули на АПК воєнний стан та агресія Росії на Азовському морі? Відповіді на питання журналістів давали в.о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк, а також його заступники Олена Ковальова, Віктор Шеремета, Ольга Трофімцева та Володимир Топчій.

Земельний мораторій

Ми настільки перетягнули питання із ринком землі, що його вже не можна буде запровадити буквально завтра. У нас достатньо великі масиви землі в оренді, тому потрібно забезпечити у першу чергу права орендарів. Якщо ми ухвалимо помилкові рішення, це поставить на терези наш потенціал виробництва агропродукції, якщо земельні банки розпорошуватимуться, це суттєво вплине на наш потенціал агровиробництва.

Позиція міністерства полягає у тому, що потрібно припинити постійно подовжувати мораторій та «захищати селян». Натомість — прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель, виставити там умову про відстрочку дії. На мою думку, це має бути два роки. Бізнесу потрібні чіткі умови та час, аби підготуватись.

Про розподіл дотацій у 2018 році та про блокування рахунків Мінагрополітики

У нас час від часу трапляються ситуації, коли у 4 кварталі наші рахунки блокує Держказначейство за рішенням суду про виплату недоотриманих дотацій ще декілька років цьому. Втім, цьогоріч в суди надійшла маса позовів за начебто не виплачені дотації від компаній із «пропискою» в окупованому Криму, із севастопольською реєстрацією, наприклад. Я думаю, ця ситуація буде цікава не лише нам, але й правоохоронним органам. Ми працюємо із Держканачейством, поступово рахунки розблоковуємо, але не виключено, що у когось в запасі знайдеться ще декілька позовів про начебто не виплачені дотації.

Загалом у цьому році аграрії отримають дотацій на 4 млрд грн.

У перший місяць фермерського мільярду у нас було лише 30 заявок, наступний — 100, далі - 500. У жовтні, коли запустили програму дотацій для фермерів по 100 євро на гектар, кількість заявок виросла до 2 тисяч. Вцілому підтримка охопила 5 тисяч ФГ та 150 тисяч фізосіб, цьогоріч на їх підтримку сумарно використають понад мільярд гривень. Звісно, у ЄС фермери отримують 250 євро на гектар, але там держава сама визначає сівозміни для агровиробників. Я думаю, що ми до таких порядків не переходитимемо. Наприклад, у випадку із дотаціями на саджанці ми ж не вимагаємо проекту облаштування саду, не вимагаємо наявності холодильного обладнання. Ми просто компенсуємо 80% вартості саджанців, і так вивільняємо ресурси садівникам для закупівлі іншого необхідного обладнання для саду, аби концентруватись на повному проекті саду.

Міністерство підтримувало лише реально існуючі кооперативи, які зацікавлені інвестувати у свій розхвиток. Практика показує, що більшість кооперативів в Україні тримаються лише на зовнішньому фінансуванні, як тільки воно зникає, вони розпадаються. В підсумку, вісім кооперативів отримали 8,6 млн грн. В цьому переліку були як і молочарські так і ягідницькі кооперативи. Зокрема, кооператив «Файна поляна» отримав гроші на імпортне обладнання для сухої заморозки.

Розподіл дотацій у 2019 році

У січні плануємо виписати усі порядки розподілу дотацій, у лютому їх має погодити Кабмін. Ми плануємо переглянути інструменти підтримки фермерів, нам потрібно буде шукати баланс у програмі компенсації вартості нової агротехніки. Зокрема, пропозиція видавати дотації на елеватори була не наша, а парламенту, але ми її підтримуємо. Цьогоріч ми зібрали 70 мільйонів тонн зерна, і виявилось, що в Тернопільській та Хмельницькій областях суттєво не вистачає зерносховищ, ці області історично займались цукровим буряком. Є певний сенс фінансувати таку програму. Закон визначає верхню межу у 30% компенсації, але ми тут шукатимемо баланс між підтримкою проектів у тваринництві та дотаціями на елеватори.

Проблема дефіциту зерновозів як така зникла, агрокомпанії планують лише локальні проекти із нарощення власного парку вагонів. Ми шукатимемо баланс між інтересами крупних аграріїв у купівлі зерновозів та у фінансуванні на компенсації на інші зразки техніки, зокрема на ті ж сівалки для фермерів. Але це вже буде в січні наступного року.

Інвестиції в АПК та аграрні розписки

Із рекордних 60 млрд грн інвестицій в АПК безпосередньо в сільське господарство було спрямовано 45 млрд грн. Левова частка коштів витратили на проекти у свинарстві, також — для побудови елеваторів. Якщо говорити про переробну промисловість, то кошти вкладались у проекти із переробки фруктів та овочів, а також виробництво рибних консервів. Якщо минулоріч проект аграрних розписок працював виключно в пілотному режимі, то цьогоріч поширився уже на всі області, а сума виданих позик досягла 9,5 млрд грн.

Блокування імпорту добрив

Мінагрополітики поки що вивчає цю ситуацію. За попередніми даними, аграрії повністю вже забезпечили свої потреби на польову кампанію 2019 року. Звернень від профільних асоціацій не поки що не надходило було, але ми обов’язково відреагуємо на будь-які звернення.

Воєнний стан та агресія Росії на Азові

Коли проголошувався воєнний стан, то бізнес отримав чіткий меседж, що його права не буде обмежено. Тому жоден інвестиційний проект в агросекторі не зупинився.

На порти Маріуполя і Бердянська припадає лише 5% експорту зерна. Але, якби нам через блокаду довелось ці вантажі перекинути на чорноморські порти, це б викликало відомі логістичні труднощі. На щастя, цього не трапилось. Інформацію про ситуацію на Азові ми отримуємо від Адміністрації морських портів, саме ця установа відслідковує експорт агропродукції морем.

Робота штабу з проблем аграрної логістики

Цьогоріч логістичні проблеми були гострішими, ніж зазвичай, тому потребували оперативного втручання віце-прем'єра Володимира Кістіона. Також — тристороннього діалогу по лінії Мінагрополітики-«Укрзалізниця»-Мінінфраструктури. Вагони доводилось розподіляти буквально вручну, в ході нарад виявилось, що насправді найгостріша проблема — це порти. У деякі періоди своєї черги у портах чекали до половини усього парку зерновозів УЗ та приватних операторів.

Я б не хотів живити ніяких ілюзій, що логістичний штаб зміг вирішити усі проблеми аграрної логістики. Проблема дефіциту тяги нікуди не зникла, баланс між маршрутними та повагонними відправками також не вдалось знайти. Але більшість проблем із вивозу зерна вдалось усунути, тому штаб замість двох разів на тиждень нині збирається лише раз. Увесь порядок денний засідання вміщається на одному аркуші, хоча на перші засідання приносили буквально папки зведень.

Зміни у боротьбі із АЧС

Ми хочемо модифікувати систему боротьби із африканською чумою свиней. Зокрема, в наступному році компенсацію за знищених тварин, уражених вірусом, виплачуватимуть не з місцевих бюджетів, а із бюджету Держпродспоживслужби напряму. Бюджет установи на протиепізоотичні заходи такі видатки дозволяє. Натомість, селяни зможуть отримати виплати буквально наступного дня після забою.

Практика крупних компаній свідчить, що ефективним засобом біобезпеки є вилучення тварин із господарств населення в радіусі декількох кілометрів за адекватну компенсацію і ще якісь бонуси. Ми думаємо над подібними стимулами, аби селяни почали, наприклад, переходити від утримання свиней на утримання птиці у своїх господарствах.

Агроекспорт

Торгівельна війна між США та Китаєм поки що ніяк не вплинула на активність експорту з України, але про підсумки говорити рано, бо ця війна ще не закінчилась.

Малі та середні агровиробники поки що не дуже присутні на зовнішніх ринках просто тому, що не можуть сформувати крупну партію товару. Наприклад, супермаркету в Німеччині цікаво купувати курятину в постійного постачальника, а не кожен тиждень шукати нового продавця.

За матеріалами Агравері