Найголовніше про АЧС

  • 1459
  • 67
©

За роки, впродовж яких африканська чума свиней присутня в Україні, було написано чимало матеріалів про це захворювання та організовано чимало зустрічей з провідними експертами. Проте лекція Хосе Мануеля Санчеса-Візкайно, директора референтної лабораторії щодо АЧС ВООЗт в Іспанії, під час семінару «Африканська чума свиней—транскордонне захворювання: значення біобезпеки та запобігання зараження свиногосподарств», відкрила очі на важливі аспекти, пов’язані з поширенням захворювання та стратегією боротьби із ним.

Хосе Мануель Санчес-Візкайно, директор референтної лабораторії щодо АЧС ВООЗт в Іспанії

ОСОБЛИВОСТІ ВІРУСУ АЧС

Це захворювання має тяжкі економічні наслідки, адже собівартість виробництва свинини в АЧС-позитивній країні істотно зростає, зокрема тому, що захворювання встановлює режим ізоляції від решти світу.

Факт, що ерадикувати АЧС надзвичайно складно, зумовлюють особливості вірусу:

  1. Найбільший із відомих вірусів, які уражають тварин, (170–190 кб*) зі складною молекулярною структурою (більше 100 структурних білків).
  2. Генетично мінливий і неоднорідний—на території однієї країни може циркулювати кілька ізолятів.
  3. Наразі відомо 24-и генотипи вірусу АЧС, але ця класифікація не пов’язана з його вірулентністю (система генотипування була створена для розрізнення вірусів АЧС у діагностичних цілях).
  4. Не продукує нейтралізуючих антитіл, тому досі немає вакцини проти «африканки».
  5. Клінічні прояви захворювання та патологічні зміни різноманітні—від гострої до асимптомної форми.
  6. Дуже стійкий (таблиця 1).

ШЛЯХИ ПОШИРЕННЯ АЧС

Африканська чума свиней не є високотрансмісивним захворюванням як ящур, репродуктивнореспіраторний синдром свиней (РРСС) чи класична чума свиней (КЧС), проте може проникнути скрізь. Адже способи передачі різноманітні:

  • Прямі—безпосередній контакт здорової тварини із хворою.
  • Непрямі—заражена кров, згодовування контамінованих харчових відходів.
  • Біологічні вектори—людина: недотримання правил біобезпеки в господарстві та при транспортуванні тварин призводить до проникнення вірусу.

Кров інфікованої тварини

Це надважливий чинник при передачі «африканки»! Йому часто не приділяють достатньої уваги, помилково вважаючи, що якщо тварина загинула—з хворобою покінчено. Утім, крапля крові містить 3 млн копій вірусу (чіпляється до еритроцитів). Цього достатньо, щоб заразити все поголів’я у країні! Тож зверніть увагу на місця, де здійснюєте патрозтин. Там має бути стерильно чисто! Адже якщо уявити, що після розтину трупа свині, яка загинула від АЧС (захворювання може впродовж певного часу протікати безсимптомно, а отже, не викликати підозри), погано прибрано, вірус легко рознести господарством. Це особливо небезпечно влітку, коли активні комахи. Як уже зазначено, концентрація вірусу у  крові надзвичайно висока, а  отже, її решток на лапках мухи достатньо, щоб заразити свиню, якщо комаха сяде на слизову оболонку ока чи тварина з’їсть її.

Важливий аспект—зберігання та утилізація падежу. Трупи тварин не повинні бути доступними для комах!

Крім того, варто пам’ятати, що м’ясні продукти та певні види ковбас, які не проходять достатню термічну обробку, автоматично стають потенційними джерелами зараження.

Продукція свинарства

Варто пам’ятати, що м’ясні продукти та певні види ковбас, які не проходять достатню термічну обробку,—потенційні джерела зараження.

У багатьох підприємствах, де були спалахи АЧС, у холодильнику знаходили ковбаси та м’ясні продукти. А беручи до уваги те, що вірус надзвичайно довго виживає у  холоді (в охолодженому м’ясі—понад 100 днів, а  в  замороженому—роками), збудник у  господарстві може бути постійно присутнім.

Щоб цього не допустити, забезпечуйте харчування персоналу та регулярно перевіряйте холодильники.

Фекалії

Якщо АЧС присутня у  господарстві, фекалії хворих тварин будуть містити кров, яку можна не побачити. Відповідно, якщо працівники заходять у  загони з  тваринами і  тоді не дезінфікують/не змінюють взуття, переходячи від приміщення до приміщення, вірус швидко рознесеться територією ферми.

Дикий кабан

Один із факторів поширення АЧС в  Україні—висока щільність поголів’я диких свиней (рисунок 1), що збільшує ризики занесення вірусу з дикої фауни до свійських.

Якщо ваша ферма знаходиться в  регіоні з  високою щільністю диких свиней, заходи біобезпеки мають бути максимально жорсткими.

Критичний момент у розташуванні свиноферми—на якій відстані від неї будуть знаходитися інші промислові чи присадибні господарства, та їхній розмір. Залежно від цього виділяють різні рівні ризику:

  • низький —5–10 км, більше 10 000 свиней;
  • середній—2–5 км, більше 5000 свиней;
  • високий—< 2 км від ферми чи присадибного господарства.

ПРОБЛЕМА ВИЯВЛЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ АЧС

В Україні пов’язана з:

1. Нерозумінням ризиків «африканки» через:

  • відсутність чіткої інформації для фермерів і ветеринарів;
  • торгівельні стосунки (у тому числі нелегальні) з АЧС-позитивними країнами;
  • наявність інших хвороб у регіоні (КЧС, рожа);
  • ендемію АЧС;
  • низький рівень біобезпеки господарств;
  • згодовування свиням харчових відходів; — велику частку поголів’я у присадибному секторі тощо.

2. Низьким рівнем освіченості та непоінформованістю фермерів та ветеринарів щодо хвороби, а також браком інформації про реальні випадки та наслідки АЧС.

У комплексі ці чинники призводять до того, що виявити АЧС на ранній стадії неможливо, а контролювати складно, беручи до уваги:

  • ігнорування заходів біобезпеки присадибним сектором і  виробниками, які утримують тварин на вигулі;
  • неналежну ідентифікацію та простежуваність руху поголів’я;
  • неналежний контроль за переміщенням тварин і дезінфекція транспорту;
  • недостатній серологічний контроль вірусу після першого спалаху;
  • відсутність чіткої програми контролю АЧС;
  • зростання кількості хронічно хворих свиней (кабанів) і тварин-носіїв.

Таким чином, головне завдання виробників — заблокувати всі шляхи передачі вірусу АЧС за рахунок системи біобезпеки та навчання персоналу.

ДОБРІ НОВИНИ — Є ВАКЦИНА ПРОТИ АЧС

Йдеться про першу пероральну вакцину, яку розробили для диких свиней в  Іспанії. Однак науковці переконані, що її можна буде застосовувати і для свійських.

В основі — природньо атенуйований вірус. Ефективність препарату на рівні 92,8%, що засвідчили експериментально. Проте і  досі не відомо, наскільки вакцина безпечна. Адже в умовах дикої фауни неможливо проконтролювати дозу, яку споживуть дикі свині.

Компанія, яка придбає патент на виробництво препарату, ще мусить дослідити це питання. А це час… Тому, ймовірно, вакцина проти АЧС буде недоступною ще мінімум упродовж двох років.

Важливо

Контроль африканської чуми свиней повинен включати три ключові аспекти:

  • Чітку програму контролю захворювання, яку мають знати, розуміти усі гравці ринку: виробники, ветеринари, м’ясопереробники, населення тощо. Якщо хтось із цієї ланки випадає,—програма не працює.
  • Раннє виявлення захворювання — налагоджене спілкування між керівництвом і ветеринаром господарства та ветеринарною службою. Якщо не повідомляють компетентний орган про підозру на спалах АЧС, це означає, що програма контролю не працює.
  • Повідомлення про підозру АЧС є приводом невідкладно діяти. Чим швидша реакція, тим кращий результат ліквідації спалаху.

PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №6 (48), грудень 2018р.