Стратегії годівлі поросят для кращих приростів і профілактики діареї

  • 1459
  • 67
©

Діарея — найчастіша причина захворювань та падежу відлученців. Її причини можуть мати інфекційну або харчову природу, а також доповнюватися вторинними ускладненнями. Про важливість правильної годівлі для контролю діареї, — у статті.

ПРИЧИНИ

Діарея інфекційної етіології — поширена причина погіршення здоров’я та зниження виробничих показників відлученців. Однак, коли йдеться про поросят, часто ігнорують чинники неінфекційної природи, зокрема незбалансованість раціону або згодовування неякісних кормових інгредієнтів. Часто така діарея ускладнюється вторинною інфекцією та потребує лікування. Проте розвитку проблеми можна уникнути, якщо не допускати:

1. Різкої зміни молока на тверді корми, через що відлученці відмовляються від корму і голодують. Услід за цим часто слідує переїдання, що спричиняє стрес для шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і, як наслідок, розвиток діареї. Адже навіть короткочасне голодування негативно впливає на мікрофлору кишечника (а отже, і місцевий імунітет). При переїданні весь спожитий корм не перетравлюється, що призводить до надлишку субстрату, сприятливого для швидкого розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів (E. coli або Salmonella).

Важливо

Найпоширенішу причину інфекційної діареї у поросят — кишкову паличку — спричиняють низькозасвоювані раціони. Поживні речовини, які не перетравлюються у кишечнику, є живильним середовищем для розвитку патогенних штамів E. coli, а також стимулють надмірну секрецію кишкових соків та електролітів в просвіті кишечника. Це неминуче призводить до діареї, поганого  споживання корму та росту, а, іноді  й до падежу.

Дослідження канадських нутриціоністів підтвердили ці висновки. Так, з 34-ох свинокомплексів, що стали об’єктом дослідження, у 17-и спостерігали випадки діареї, спричиненої E. Colі, на 3–10-ий день після відлучення, і навіть після 23-го дня дорощування.

У ході досліджень науковці виявили, що раціони хворих поросят понад норму містили джерела рослинного протеїну (більше 12%) — соєвий та ріпаковий шроти. Зависокими також були рівні кальцію (+25%) та магнію (+6%), що знижують кислотність в ШКТ (E. Coli добре розмножується в лужному середовищі).

Щоб не допустити голодування поросят після відлучення, починайте «тренувати» їхню травну систему ще впродовж підсисного періоду, підгодовуючи твердими кормами.

2. Додавання неякісних інгредієнтів з метою здешевлення раціону. Наслідок — розлади травлення, розвиток патогенної мікрофлори у нижньому відділі ШКТ, де накопичуються неперетравлені рештки корму. Відлученці повинні споживати лише якісні високоперетравні раціони. Тим паче, що така економія врешті призведе лише до більших втрат. Адже тварини гірше ростуть і хворіють, унаслідок чого зростає термін відгодівлі, партії неоднорідні, великий відсоток некондиційних свиней, збільшуються витрати на ветеринарні препарати тощо. 

3. Додавання у великій кількості до раціону відлученців інгредієнтів, що містять антипоживні фактори (наприклад, уреаза, інгібітор-трипсина, бета-конгліцинін, рафіноза, стахіоза в сої). У купі з поганим споживанням корму та надлишком неперетравних решток у кишечнику це обов’язково спричинить діарею.

Коментар експерта

Олексій Шептуха,  лікар ветеринарної медицини, консультант зі свинарства

«Діарея — проблема, актуальна на всіх етапах вирощування поросят. Близько 60% з усіх вітчизняних свиноферм  стикаються з клінічними проявами діареї в підсисний  період, 40–50% — після відлучення і 20–30% ферм — у фазі  відгодівлі.

У підсисний період основними збудниками діареї є:

—  E. Coli — домінуючий патоген, що часто діє в асоціації  з CL. Perfringens типу А, С, ротовірусною інфекцією типу С (спричиняє діарею в перший тиждень після опоросу)  або типу А (з 3-го тижня життя).

— Isospora Suis профілактують у 95% ферм за допомогою тольтразурилу поросятам на 3–5-ий день життя. Тому  як первинний агент трапляється рідко, частіше  як ускладнюючий фактор.

—  вірус ЕДС спричиняє альтернативний тип запалення  (некроз) кишечника. Падіж новонароджених поросят,  що захворіли в 1-ий тиждень життя, становить 100%.

У період дорощування основною причиною діареї  залишається E.Coli, а відгодівлі — Brachyspira hyodysenteriae, Lawsonia intracelluaris, Salmonella spp.,  в асоціації з E.Coli.

Діарею в підсисний період контролюють завдяки  колостральному імунітету, сформованому шляхом імунізації свиноматок. Зважаючи на те, що найчастіше діарея в сисунів спричинена асоціацією патогенів (E.Coli + Cl. Perfringens + ротавірусна інфекція), для комплексного захисту  новонароджених тварин краще щепити свиноматок  полівалентними вакцинами (наприклад, яка містить  штами Е. Coli К88, К 99, 987 Р, F 41 + бета токсоід  CL. Perfringens типу С).

Для симптоматичного лікування поросят з ознаками діареї ефективним є оральне введення електролітів в комплексі  з антибіотиками (приміром, амінокислотно-ізотонічний  3% розчин електроліта + лінк-спектін або колістин,  або гентаміцин).

Основним технологічним принципом контролю шлунковокишкових патологій є дотримання принципу „порожньо–зайнято”, прибирання приміщень, рухаючись від здорових станків до інфікованих, а також дезінфекція інвентаря  та взуття».

СТРАТЕГІЯ ГОДІВЛІ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДІАРЕЇ

Насамперед передбачає формування раціонів, спрямованих на запобігання діареї та попередження ускладнень, спричинених вторинними інфекціями.

1. Запобігання. Цей крок передбачає заходи профілактики, щоб не допустити розвиток патогенів, які спричиняють діарею. Наприклад, вакцинування проти вірусних збудників та E. Coli. Налагодження менеджменту та руху стада з метою контролю поширення захворювання, заходів біобезпеки тощо.

2. Обмежена даванка (ця практика тривалий час була популярна в Європі). Поросятам згодовують обмежену кількість корму впродовж першого тижня після відлучення, а далі (на 8–14-ий день дорощування) поступово збільшують даванку, аж поки тварини не почнуть їсти досхочу. Проте, як свідчить практика, обмежена годівля не завжди вирішує проблему діареї. Тим паче, що нині на ринку наявні різноманітні продути для підкорму поросят з перших днів життя, які «тренують» травну систему поросят, готуючи їх до відлучення і переходу на тверді корми.

3. Зменшення антипоживних факторів. Соя та більшість бобових містять антипоживні речовини, які можуть негативно впливати на нерозвинену імунну систему ШКТ відлученців та спричиняти діарею. Цю проблему нині вирішують методом ферментування та інших технологій. Проте, якщо поросята страждають на діарею, рекомендовано вилучити ці інгредієнти з їхнього раціону, поки проблему не буде вирішено.

4. Збільшення вмісту клітковини в кормі покращує його проходження ШКТ, полегшує дефекацію. Вважають, що додавання клітковини до раціону відлученців сприяє екскреції патогенних мікроорганізмів, запобігає прикріпленню бактерій до епітелію кишечника та покращує його стан. Буряковий жом і пшеничні висівки — джерела клітковини, які нині застосовують найчастіше.

5. Якість корму має першочергове значення. Щоб мінімізувати ризик контамінації, корми термічно обробляють. Інколи ця практика регулюється законодавством. Наприклад, у Данії є вимога годувати поросят гранульованим кормом, що пройшов термічну обробку при температурі не менше 83 °C.

МАЛОВІДОМІ КОРМОВІ ІНГРЕДІЄНТИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ПРОФІЛАКТИЦІ ДІАРЕЇ У ПОРОСЯТ

Бетаїн

Бетаїн (триметилгліцин) виконує багато функцій, зокрема затримує воду в клітинах. Тобто допомагає запобігти зневодненню організму тварини, яке спричиняє тепловий стрес або діарею. Тому цю добавку застосовують в раціонах поросят, схильних до розвитку діареї. При цьому досліджень, якою повинна бути доза, немає, а рекомендації нутріціоністів різняться. 

Буряковий жом

Буряковий жом — це побічний продукт виробництва цукру, багатий на бетаїн і клітковину з високим умістом пектину. Має високу властивість утримувати воду. Невелика добавка сухого бурякового жому до корму допомагає підтримувати водний баланс, але завелика — викликає швидке відчуття ситості у свиней, що погіршує споживання корму та засвоєння поживних речовин. 

Калій

Калій — відомий властивостями виводити воду. Високі рівні цього елементу можуть спричинити зневоднення. При цьому він є антагоністом солі, що, навпаки, утримує воду в організмі. Тому калій рекомендують додавати в раціони свиней, що містять сіль, з метою встановлення водного балансу, необхідного для нормального функціонування нирок.


За матеріалами Іоаніса Мавромікаліса, консультанта з питань годівлі свиней


PigUA.info за матеріалами журналу Прибуткове свинарство №1 (49), лютий 2019р.

comments powered by Disqus