Стабільно понад 95% запліднюваності? Реально!

©

Відсоток запліднюваності свиноматок у данських свиногосподарствах коливається у межах 93–95,1%. Це результат правильного менеджменту, а не помаху «чарівної палички». Як розкрити генетичний потенціал поголів’я і досягнути аналогічних показників на українських свинокомплексах розповідала Олена Василевич, експерт із питань генетики під час Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

Олена Василевич, експерт із питань генетики

Генетичний потенціал данського поголів’я не безмежний, а досягнення максимальних результатів залежить від багатьох чинників: менеджмент, температурний режим, пора року (наприклад, улітку не варто очікувати 98% запліднюваності) тощо. Та є «набір» технологічних нюансів, знаючи які, можна поліпшити показники на будь-якому господарстві.

Робота з ремонтними свинками

Починається одразу після відлучення. На етапі дорощування (маса 7–30 кг) ремсвинок годують досхочу звичайним стартерним комбікормом, забезпечують достатньо простору у загонах, дбають про комфортний мікроклімат. Упродовж цього періоду у приміщеннях краще відмовитися від пластикових щілинних підлог — вони травмують ратиці. Ремсвинки — майбутні свиноматки, у яких мають бути міцні здорові кінцівки, які витримають навантаження під час поросності.

Етап ІІ: маса від 30 кг, вік — до 195–205 днів:

  • Годують досхочу до маси 60 кг, тоді обмежують. Свинки, зокрема данської генетики, мають добрий апетит, тож якщо споживатимуть корми ad libitum, — зажиріють, що в подальшому негативно вплине на показники продуктивності.
  • 60–90 кг — максимум 2,8 к.од*/доба.
  • 90 днів  і старші — 2,5 к.од/доба.
  • 60+ кг — обов’язкове додавання мінералів у корми.
  • Не допускати  контакту з кнуром.
  • Не стимулювати.
  • Не переповнювати загони.

*Кормова одиниця (к.од.)— вказують на те, скільки енергії містить корм.  Традиційно 1 к.од. прирівнюється до 1 кг ячменю з рівнем сухої речовини 86%.

Етап ІІІ: вік від 195–205 днів:

  • Годують досхочу упродовж перших 5-и днів, тоді обмежують до 2,5 к.од/доба.
  • Освітлення — 16 годин/доба (мін.200 люкс), що імітує «прихід весни». Джерело світла розташовують на рівні очей свиноматки. Освітлення достатнє тоді, коли людина може прочитати газету, не напружуючи зору, тримаючи її на відстані 80–90 см від підлоги. 
  • Щоденна активна стимуляція кнуром (як мінімум 2-а рази/доба).
  • Щоденна стимуляція за 5-ма пунктами (натиснути кулакомчи колінами на боки, припідняти пахову складку, натиснути кулаком трохи нижче вульви, помасажувати боки, сісти на свиноматку імітуючи масу кнура).
  • Реєстрація охоти. Першу охоту свинок реєструють і пропускають. Осіменяють на 2–3-ю охоту.
  • Для доброго моціону свинок рекомендовано переміщувати з одного індивідуального станка в інший раз на тиждень після того, у тварин почався еструс. Проте цього не можна робити впродовж 1216-ого днів з моменту реєстрації охоти перед осіменінням. У цей час свинкам не можна стресувати,  щоб тоді забезпечити максимальні показники продуктивності.

Після 16-го дня з моменту реєстрації охоти перед осіменінням свинок годують досхочу, запліднюють на 21-ий день.

Робота з ремонтними свинками: секція запліднення

Особливості менеджменту на цьому етапі:

  • Годівля — 2,5 к.од/доба.
  • За 5 днів до запліднювання годувати досхочу, так організм свиноматки спродукує більше яйцеклітин.
  • Перевіряти охоту двічі на добу.
  • Обов’язкова стимуляція кнуром (перед свинкою або безпосередньо у станках).
  • Осіменіння раз на добу у віці 220–250 днів, на 23-ю охоту.
  • Мінімальна маса на момент запліднювання — 135 кг.
  • Не бажано переводити свинку в групу до першого УЗД-сканування. Це можна робити лише через 4-и тижні після запліднення.
  • Годівля після запліднення обмежена — 2,3–2,5 к.од /доба (інакше втрачають 1,8 яйцеклітини/опорос).
  • Після УЗД-сканування годівля на вимогу, але не більше 1,8–2,5 к.од /доба.
  • За 3-и тижні до опоросу — 2,8–3,2 к.од/доба.

Рекомендації

  • Під час осіменіння в секції запліднення не можна проводити будь-які інші маніпуляції (переміщення, гучні звуки тощо). Стресова ситуація спричиняє сплеск адреналіну в крові, який блокує вироблення окситоцину, — гормону, який відповідає за ефективність і швидкість процесу запліднення.
  • Важлива присутність кнура під час осіменіння. Він знаходиться перед 35-ма свиноматками, стимулює їх запахом, звуками, безпосереднім контактом ніс до носа. Кнур має бути «зосереджений» на спілкуванні зі свиноматками, не мати можливості відійти чи відволіктися. Для цього можна використовувати металеві дверцята у проходах, які можна зачинити/відчинити (фото 6).
  • Від початку контакту з кнуром, упродовж хвилини свиноматку треба залишити у спокої, дати «відчути», що відбувається. Оператору краще стояти осторонь, щоб не спричинити стрес. Подальшу стимуляцію і запліднення варто починати з тварин, у яких «рефлекс нерухомості» проявився швидше і більшою мірою.
  • Основні ознаки охоти — нагострені вуха і застигла поза.
  • Свиноматок, у яких спостерігають перераховані вище ознаки в присутності кнура, треба починати стимулювати.
  • Запліднювати свиноматку треба сидячи на ній верхи обличчям до задньої частини. В руці можна тримати спермодозу, а ногами стимулювати боки і вим’я (фото 5).
  • Запліднення необхідно завершити впродовж 20-и хвилин з моменту контакту з кнуром. У цей період у крові максимальний рівень окситоцину. Кнур стимулює 35 свиноматок одночасно, тож краще задіяти більше операторів для ефективного запліднювання.
  • У період охоти репродуктивні органи тварини фізіологічно готові до можливого проникнення бактерій, інфекції і мають активний захист проти їх дії. Тому не рекомендовано осіменяти тварину без яскраво виражених ознак охоти. Інакше окрім ризику прохолостів чи невеликого гнізда є небезпека інфекційних захворювань.

Важливо залишати якомога більше поросят у гніздах свиноматок-першопоросок. По-перше, вони мають спожити молозиво від матері, а по-друге, це стимулює секретування молока й роботу сосків (наприклад на 13 сосків залиште 14-15 поросят). Крім того, кількість поросят корелює із продукуванням яйцеклітин у наступну охоту  — чим більше, тим краще.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №3 (45), червень 2018 р.