Технології

Годівля відлученців для зменшення застосування антибіотиків

Четвер, 22 квітня 2021

У сучасному свинарстві великі гнізда та раннє відлучення поросят є обов'язковою умовою для досягнення добрих економічних результатів. Причому підтримання здоров'я поросят — основа високих виробничих показників, яких сьогодні намагаються досягти, скорочуючи застосування антибіотиків, але орієнтуючись на дотримання суворої гігієни та біобезпеки, правильної програми вакцинування та контролю здоров'я куплених поросят, оптимізуючи годівлю там умови утримання. Тривалий час ефективним методом боротьби з патогенами та нормалізації мікрофлори кишечника була антибіотикотерапія, яку ще досі чимало виробників та ветеринарів застосовують. Проте, щоб істотно зменшити потребу в лікуванні тварин, варто розуміти, як можна стабілізувати їхнє здоров'я та виробництво в цілому. Насамперед, як розвивати стійку кишкову мікробіоту й здатність витримувати патогенне навантаження ще на етапі відлучення.

Бернхард Лендвер, старший нутриціоніст Biochem GmbH, Німеччина

Відлучення: засвоюваність корму

Шлунково-кишковий тракт — основа підтримання здоров'я свиней, а корм — ключовий чинник, що впливає на травну систему. Оскільки відлучення — найкритичніший період у виробництві, для вирішення можливих розладів у поросят застосовують чималу кількість антибіотиків. Відлучення на 21-28-ий день підсисного періоду економічно необхідне, а проблеми зі зміною кормів у цей час повинні бути вирішені без метафілактичного застосування антибіотиків. Найпершим чинником, що впливає на здоров'я поросят, є здатність до засвоювання кормів. Тому вибір комової сировини та методи її обробки мають бути адаптовані до незрілої системи травлення відлучених поросят. Хоча це може збільшити вартість кормів, альтернативи таким інвестиціям у високоякісній годівлі поросят немає.

Це підтверджують експерименти з годівлі відлученців різноякісними кормами, у ході яких визначили вплив засвоєння кормової свировини на консистенцію калу та співвідношення корисних кисломолочних бактерій (LAB) до бактерій коліформ (рисунок 1). При цьому поросят поділили на 4-и групи, дві з яких годували високоякісним престартерним кормом, що містив сухе молоко, рибне борошно, концентрат соєвого білка та мікронізовані зерна, а інші — низькоякісним кормом на основі соєвого борошна, повножирових соєвих бобів та необроблених зерен. Так, у поросят, які споживали низькозасвоюваний раціон ентеротоксигенний уміст E. coli був знач- но вищим, порівняно з іншими групами.
При цьому спостерігали й позитивний вплив якісних кормів, зокрема високого рівня сирого протеїну та амінокислот у них, на середньодобові прирости поросят (рисунок 2).
У групах тварин, які споживали високозасвоюваний корм із рівнем сирого протеїну 23% порівняно з тими, яким згодовували низькоякісний корм з рівнем сирого протеїну 17%, цей показник був майже на третину вищим. Водночас, коефіцієнт конверсії корму за рівнем сирого протеїну теж значно покращився. Тож варто брати до уваги, що неперетравні білкові та антипоживні речовини в джерелах білка є важливим показником якості престартерного корму, а рівень протеїну в ньому коливається залежно від цілей годівлі.

Відлучення: споживання корму

Крім перетравності корму, система та менеджмент годівлі може впливати на рівень його споживання. Послідовне використання престартера до відлучення дозволяє скоротити час адаптації до споживання грубих кормів (рисунок 3), що позитивно впливає на сердньодобовий приріст упродовж першого тижня після відлучення та 5-и тижнів підсисного періоду. Водночас, згодовування корму однакової консистенції до і після відлучення та додаткових кормомісць у перші дні після відлучення може покращити споживання корму.

Окислення для кращого перетравлення

Детально розглядаючи процес травлення, першою критичною точкою, на яку слід звертати увагу, є кислотність шлунку. Зниження рН має вирішальне значення для доброї активності пепсину, необхідної для перетравлення білка, а також підтримання бар’єрної функції шлунку. Для забезпечення цих завдань у годівлі поросят зазвичай застосовують підкисилювачі — різні органічні кислоти або їх комбінації. Разом із тим, дозування та ефективність ендогенних і доданих кислот визначається буферною ємністю корму, що залежить від кількості й складу мінералів, а також від рівня сирого протеїну в ньому. Є значні відмінності між впливом різних підкислювачів на рівень рН та мікробу. Проте найчастіше в годівлі відлученців з цією метою застосовують мурашину кислоту, для зменшення буферної ємності корму — форміат кальцію.

Покращення перетравності: ензими

Наступним етапом травлення є перетравлювання корму в кишечнику ендогенними ферментами. При цьому виникає ще одна велика проблема для відлучених поросят, оскільки основне джерело вуглеводів змінюється (з лактози на амілазу), а джерела рослинного білка відрізняються від молочного. Проте підгодівля допомагає поросятам адаптуватися до відлучення, покращуючи прирости, як це продемонстровано на рисунку 3. Обмежена перетравна здатність корму може спричинити зниження споживання та/або розвиток діареї після відлучення, особливо тоді, коли зростає патогенне навантаження і поросят годують низькоперетравними кормами. Тому повне використання потенціалу екзогенних ферментів для усунення цього недоліку є ще одним способом зменшити потребу в антибіотиках для контролю патогенної мікробної популяції.

Мікробіота: про- та пребіотики

У дистальному відділі тонкого кишечника важлива мікробіальна колонізація, а в товстому кишечнику мікробне бродіння — єдиний спосіб перетравлення поживних речовин. При цьому тільки коротколанцюгові жирні кислоти є доступним джерелом енергії для поросят. У підсисний період у мікробіоті переважають лактобактерії, а після відлучення її склад змінюється й є високий ризик переважання патогенних бактерій, зокрема E. Coli (рисунку 5). Так, у поросят відлучених на 17-ий день життя вже на 3-ій день після відлучення кількість E. сoli в 10 разів переважала кількість лактобактерій. У тварин, відлучених на 24-ий день, популяції E. coli та лактобактерії були на одному рівні впродовж 3-ох днів після відлучення. Це підтверджує, що в старших поросят мікробний баланс в кишечнику стабільніший і вони краще переносять зміни у період відлучення.

Різні мікроби розвиваються в різному живильному середовищі. Це дозволяє підтримувати корисні бактерії, збагачуючи корм поживними речовинами, необхідними для їх розвитку, насамперед ферментами, пре- та пробіотичними кормовими добавками. Пробіотики як безпесередні мікроорганізми, можуть прямо впливати на мікробіоту кишечника і зменшити простір для існування патогенних бактерій шляхом конкурентного виключення. Тому цю здатність широко використовують, для балансування мікрофлори шлунковокишкового тракту відлучених поросят. У дослідженні, проведеному в 2014-му році, протестували здатність синбіотичної комбінації дріжджових клітин та двох штамів бактерій стабілізувати мікрофлору без застосування антибіотиків (для лікування застосовували у разі крайньої потреби) або оксиду. У результаті падіж в синбіотичній групі сягав 1,6% проти 4% в контрольній групі, що на 60% нижче. Крім того, в дослідній групі кількість тварин, яких лікували, була на 25% менше, а популяція лактобактерій зросла більш ніж на одиницю Log10. Тож, застосовуючи високоякісний стартер, вдалося підвищити виробничі показники та конверсію корму в дослідній групі.

Висновок

Щоб покращити здоров'я та виробничі показники відлучених поросят, потрібно, щоб менеджмент ферми (біозахист, менеджмент тварин, кормові інгредієнти та препарати та ін.) та виробництво в цілому були націлені на досягнення цієї мети. Водночас, важливо дотримуватися екологічності виробництва та безпечності вирощеної свинини, знижуючи застосування антибіотиків. Для цього найчастіше використовують спеціальні кормові добавки — замінники антибіотиківстимуляторів росту — органічні кислоти, ферменти, про- та пребіотики (рисунок 6). Чимало досліджень доводять позитивний ефект цих продуктів, але важливо зважати, що вони мають дещо іншу дію, і повинні поєднуватися з іншими заходами, які сприяють підтриманню здоров’я тварин.

ТОВ «Біохем Україна»: