Забезпечення однорідності стада на відгодівлі

©

Наприкінці відгодівлі часто спостерігають неоднорідність свиней у групах. Це знижує  ефективність відгодівельника, адже не дозволяє чітко дотримуватися циклу виробництва  та планів реалізації тварин. Як виправити цю проблему, — у статті.

За матеріалами статті Люсі Товерс  «Підвищення однорідності свиней на відгодівлі» та Сергі Лопес-Верге «Стратегії покращення росту та однорідності свиней на дорощуванні– відгодівлі: фронт годівлі та її менеджмент»

Однорідність стада залежить від низки чинників, насамперед належних менеджменту, годівлі, умов утримання, стану здоров’я тварин. Проте стать і генотип також мають значення: зазвичай кнурці ростуть швидше та мають пісніші туші, ніж свинки. Тому усі чинники варто розглядати комплексно!

МЕНЕДЖМЕНТ СТАДА

У багатьох господарствах прийнято формувати групи на дорощуванні та відгодівлі за статтю і розміром тварин. Це дозволяє максимально забезпечувати потребу тварин у поживних речовинах (відомо, що споживання та конверсія корму у свинок і кнурців відрізняється), зменшити прояви агресії та, відповідно, стрес у менших і слабших тварин. 

При цьому важливо «не перестаратися» — часте перегруповування свиней також не дасть результату, а то й погіршить показники, оскільки спричинятиме зміну ієрархії та пов'язаний із цим стрес. 

Ще одна порада. Для контролю приростів практикують регулярне зважування свиней, щоб  відстежувати досягнення цільових показників та відхилення від норми. Проте це завжди стрес для тварин. Тому об’єктом маніпуляцій не повинна бути лише одна і та сама група.

ГОДІВЛЯ

Однорідність та виробничі показники свиней на відгодівлі безпосередньо залежать від доступу тварин до корму. Якщо він обмежений, частина свиней переїдає, решта — недоотримує корм. Наслідок — неоднорідність стада. Довели це на практиці іспанські науковці.

У ході дослідження 264 поросят у 64-денному віці перевели на відгодівлю і розділили на 2 групи (по 12 загонів у кожній) залежно від статі та кількості голів на кормомісце: контрольна група — 5,5 гол./кормомісце (2 годівниці у  загоні) і  дослідна — 2,2 гол./кормомісце (5 годівниць у загоні). Свиней годували фазово 5-ма різними раціонами (таблиця 1) та зважували на 64-ий день (36 днів після відлучення), на 92-ий, 121-ий і 154-ий дні життя.

У результаті дослідження встановили, що свині з дослідної групи у 92-денному віці мали більшу масу (33,7 кг проти 32,2 кг) і середньодобові прирости (СДП) (586,6 г/доба проти 568,3 г/ доба) порівняно з тваринами контрольної групи (таблиця 2). Ця незначна різниця у масі (+0,5 кг), збільшилася до 2,4 кг (55,5 кг проти 53,1 кг) при досягненні 121-го  і 1,9 кг (82,1 кг проти 80,2 кг) — перед забоєм.

Щодо приростів спостерігали таку ж тенденцію. За період 64–121-ий і 64– 154-ий день свині у дослідній групі демонстрували вищий СДП, ніж у контрольній — відповідно, 678,1 г/доба проти 636,0 г/доба (+11%) і 725,2 г/до- ба порівняно з  704,9 г/доба (+3%).

При цьому у 154-денному віці кастровані кнурці мали на 1,1 кг більшу масу та на 3% вищі прирости порівняно зі свинками (таблиця 2).

Наприкінці відгодівлі дослідники відзначили зменшення уражень туш свиней у  дослідній групі порівняно з контрольною. Крім того, загони з тваринами, які мали кращий доступ до корму, були одноріднішими на момент забою (154-ий день життя) — коефіцієнт варіації сягав 8,86%, що на 1,67 відсоткові пункти менше, ніж у групі з обмеженим доступом до годівниць.

Таблиця 1 Основні показники поживності раціонів, які згодовували свиням упродовж досліду

Раціон

Підсисний період (ПП)

Дорощування–відгодівля (ДВ)

 

ПП1

ПП2

ПП3

ДВ4

ДВ5

Днів життя

2-3

8

27

64

до забою

Нетто енергія, МДж/кг

11,0

10,7

10,4

9,9

10,0

Сирий протеїн, %

20,2

19,1

18,0

16,0

16,0

D-лізин, %

1,37

1,32

1,20

0,99

0,95

Джерело: Lopez-Verge S. et al., 2018

 

Таблиця 2 Виробничі показники та однорідність свиней залежно від доступного фронту годівлі та статі

День життя

Контрольна група

Дослідна група

Свинки

Кастровані кнурці

Маса, кг

92-ий

32,7

33,2

33,3

33,3

121-ий

53,1

55,5

54,0

54,5

154-ий

80,2

82,1

80,1

82,2

Середньодобові прирости (СДП), г/доба

64–92-ий

568,3

586,6

577,5

577,5

64–121-ий

636,0

678,1

652,5

661,6

64–154-ий

704,9

725,2

703,7

726,5

Однорідність стада впродовж усього періоду вирощування (коефіцієнт варіації), %

28-ий

6,01

6,0

-

-

64-ий

15,62

14,75

-

-

92-ий

15,02

12,22

-

-

121-ий

12,39

10,31

-

-

154-ий

10,53

8,86

-

-

Джерело: Lopez-Verge S. et al., 2018

УМОВИ УТРИМАННЯ  Й СТАН ЗДОРОВ’Я

Незадовільні умови утримання свиней підвищують відсоток неоднорідності, адже зависока щільність свиней у загоні може спричиняти тепловий стрес, погіршення умов годівлі через обмежене споживання корму та води, зростання агресивності (кусання хвостів, вух та боків), збільшення часу досягнення забійних кондицій і порушення циклічності виробництва. Недостатня щільність свиней призводить до ризику переохолодження (за умов неналежного налаштування мікроклімату) та нераціонального використання виробничої площі.

Разом із тим, чим здоровіші свині, тим більше шансів, що вони демонструватимуть кращі прирости та вчасно досягнуть забійних кондицій. Тому, крім підтримання високого статусу тварин у стаді,  варто:

  • Стежити за поведінкою свиней у загоні.
  • Забезпечити оптимальну щільність свиней у загоні мінімальна доступна площа для свиней на дорощуванні — 0,33 м2, на відгодівлі 0,75 м2.
  • Правильно групувати (сортувати) свиней за розміром. Для цього переконайтеся, що формуєте групи від менших до більших тварин.
  • Підтримувати належний мікроклімат і високу якість повітря у виробничому приміщенні. Це особливо важливо з огляду на сезонний вплив на однорідність стада, коли у літню пору року темпи росту свиней сповільнюються і необхідно охолоджувати тварин для забезпечення цільових виробничих показників.
  • Забезпечити добрі санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні, насамперед дотримуючись принципу «порожньо–зайнято». Це дасть змогу контролювати патогенне навантаження та не допустити поширення інфекцій на фермі.

Коментар виробника

Ігор Голубенко, директор ФГ «Старт», Житомирська область

«Однорідність поголів’я на етапі відгодівлі  залежить від чіткої роботи та досвіду оператора. Хоча основна запорука успіху — це  сортування, сортування і ще раз сортування!

Безумовно, неоднорідність стада впливає на хід виробничого циклу і дотримання принципу  „порожньо–зайнято”. З власного досвіду зазначу, що потрібно присвятити лише один день  на тиждень тому, щоб посортувати по групам поголів’я — й успіх гарантовано!

Також помітили, що чим більше тварин на одне кормомісце, тим помітніший „різнобій”.  Тому вирішення проблеми полягає у правильному  розрахунку фронту годівлі. 

Ще один важливий крок — контроль приростів тварин і правильна годівля (хоча з раціонами  не експериментуємо!). Приміром, якщо групу  свиней перевели з гроверного корму на фінішер і при цьому помітили, що кілька тварин  відстають у рості, одразу переводимо їх у так  званий санітарний бокс і годуємо гроверним  комбікормом допоки не наздоженуть  за масою решту тварин у своїй групі. Проте  найголовніше — постійний контроль виробничих процесів!».


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №2 (50), квітень 2019 р.

comments powered by Disqus