Як вдалося досягти таких показників, про плани компанії, нові напрями та подальший розвиток сталого виробництва AgroPortal.ua поспілкувався з генеральним директором «Ґудвеллі Україна» Каспером Торуп-Віладсеном.
Майже рік в Україні триває повномасштабна війна. Які найбільші виклики постали перед компанією з 24 лютого 2022 року, та як вдалося з ними справитися?
Каспер Торуп-Віладсен: Для нас, як компанії «Ґудвеллі Україна», найбільшим викликом було потурбуватися про наших людей. З 24 лютого всі прокинулися у новій реальності. Багатьом довелося зазнати особистих випробувань, чимало наших колег потрапили на війну, а також їхні чоловіки, брати, родичі. Це неймовірно важко для всіх, і нам необхідно було адаптуватися до нового життя, і найважливішим було подбати про те, щоб сім’ї були в безпеці. По-друге, ми повинні були переконатися, що можемо дбати про свій бізнес у нових умовах.
Я вважаю, що нам вдалося зробити це досить швидко завдяки відданості наших колег. Всі розуміли, що це нове життя, і ми повинні зустрітися з викликами, які стоять перед нами.
Звичайно, нам довелося змінити спосіб роботи. У нас були люди, які працювали в нічні зміни, а встановили комендантську годину, постійно лунав сигнал повітряної тривоги, тому потрібно було впевнитися, що люди можуть почуватися в безпеці в цей час. Водночас було відчуття відданості, і що це більше, ніж робота. Йшлося про турботу про Україну, про виробництво зерна і протеїну для українського населення і воїнів.
Це були наші найбільші виклики на початку.
Ми побачили чимало проблем у ланцюгах постачання. Багато товарів, які ми купували постійно, стали недоступними в тих самих місцях, тому нам довелося змінити наші ланцюги постачання. Було дуже важко отримати протеїн протягом певного часу. Дуже складно було закуповувати сіль. Тому ми змінили рецепти для свиней. Але все це тривало досить короткий проміжок часу. Те, що ми купували за кордоном, вже могли придбати в Україні на місці або навпаки.
Паралельно ми реконструювали дві нові ферми, які мали здати в експлуатацію навесні 2022 року. Нам ще потрібно було продовжувати цю роботу, але, звичайно, довелося змінити початковий план. Отже, перш ніж у нас були плани A і B, нам, можливо, довелося застосувати плани C і D. І ми змогли їх застосувати, і це було дуже позитивно, і роботу ми, по суті, виконали.
Водночас для нас було важливо зберегти якомога більше робочих місць. Важливо, щоб люди отримували зарплату і робили свій вклад. І це було одним із першочергових питань у нашому порядку денному.
Іншим прикладом пристосування до воєнного стану був пошук способів забезпечити достатньо зерна для приготування корму для свиней. Для розширення обсягів зберігання ми застосували технологію зберігання зерна в поліетиленових мішках. Загалом за цією технологією ми додали близько 17 тис. т зерна як додатковий резерв.
У грудні 2022 р. в Асоціації «Свинарі України» зазначили, що у топ-5 українських виробників свинини відбулися зміни, згідно з якими компанія «Ґудвеллі Україна» піднялася на другу сходинку. Як вдалося досягти подібних результатів?
Каспер Торуп-Віладсен: Ми завжди горді з того, що є одним із найбільших виробників свиней в Україні, і пишаємося тим, що досягаємо змін. Досягнення другої сходинки не викликає у нас великої гордості, тому що це через сумну історію, коли деяким нашим колегам по бізнесу довелося закрити ферми. Продовжити діяльність на сході та в центральній частині України не вдалося. Одні ферми розбомбили, інші окупували, і це, власне, причина. Отже, незважаючи на те, що ми розвинули наш бізнес, той факт, що ми перемістилися на друге місце, не є для нас позитивною історією.
Як загалом оцінюєте ринок свинини в Україні, які зміни чи тенденції вбачаєте?
Каспер Торуп-Віладсен: Якщо ми подивимося на дві сторони рівняння, спочатку на сторону пропозиції, то побачимо, що в Україні менше свиней, ніж раніше, і це через окупацію та вторгнення. Багато тварин загинуло під час бомбардувань тощо, але також це вплинуло на те, що чимало фермерів не могли дозволити собі продовжувати вирощування свиней через високі ціни на корми. Тож зараз ми бачимо менше свиней в Україні, ніж рік тому, але також бачимо, що поголів’я знову зросте.
Якщо поглянути на попит, то, звісно, багато українців залишали країну з поважних причин. І це, очевидно, означає, що попит в країні загалом менший. Але ми також спостерігаємо зміни в моделях попиту: багато внутрішньо переміщених осіб переїжджають до західної частини України, що означає, що попит у регіоні, де ми працюємо, є досить високим.
Нині, в умовах енергетичної кризи, як виходите із ситуації? Як загалом відсутність електроенергії впливає на виробництво та на ціну для кінцевого споживача?
Каспер Торуп-Віладсен: По суті, це означає, що зараз виробляти в Україні дорожче. На початку війни ми прийняли рішення імпортувати генератори, щоб самостійно забезпечувати себе, щоб мати змогу продовжувати роботу майже за будь-яких умов. Ми не використовували їх протягом перших 6-ти місяців, але, починаючи з жовтня, стало зрозуміло, що мережа відчуває великий тиск.
Тож ми прийняли рішення використовувати більше генераторів, щоб зменшити навантаження на села, неподалік яких ми знаходимося, і це означає, що собівартість продукції зростає для нас щодня.
Ми також повинні подбати про те, щоб наші колеги та села навколо мали вдома якомога більше електроенергії. Ось чому сьогодні ми працюємо на генераторах. Ми також робимо це для того, щоб забезпечити стабільне виробництво, і щоб свині не відчували кризи, а ми могли виробляти корм у будь-який час.
Ми бачимо, що ціни на свинину подорожчали, і це загальна тенденція для всього ринку. Український ринок свинини завжди був пов’язаний з європейським, і через різницю курсу там ми також бачимо це по місцевих цінах на свиней, які зросли.
У зв’язку з паливно-енергетичною кризою не лише в Україні, а у й Європі, чи є у планах розширення біогазового напряму?
Каспер Торуп-Віладсен: Вочевидь, на українському енергетичному ринку має відбутися революція, загальна модернізація української інфраструктури та енергетичного ринку, а енергопостачання є життєво важливою частиною цього. Ми очікуємо, що біогаз стане більш важливим у майбутньому, і зацікавлені в тому, щоб розглянути ці можливості на ринку.
Якщо говорити про виробництво зернових, чи вчасно вдалося зібрати урожай, чи довелося заходити у зиму? Які були найбільші проблеми? Яка урожайність основних культур, якщо порівняти по області чи країні?
Каспер Торуп-Віладсен: Перш за все, ми дуже залежали від дизпалива. Нам потрібно їздити по полях, тому паливо необхідне. Ланцюжки постачання були порушені, тому ми повинні були забезпечити наявність дизпалива в достатній кількості на весь сезон. І це було можливо, і нам вдалося це зробити. При цьому, як завжди, слідкували за погодою та тим, щоб вчасно вийти в поле. Саме цього року ми намагалися зібрати врожай якомога раніше. Ми не хотіли робити ставку на те, щоб почекати трохи довше, тому збирали зерно трохи більш вологим, ніж зазвичай, замість того, щоб просто чекати, поки все буде ідеально.
У 2023 році ми отримали рекордну врожайність, і по багатьох культурах наші показники перевищують рівень країни: озимий ячмінь — 6,64 т/га, озима пшениця — 7,4 т/га, ріпак — 4,48 т/га, соя — 3,6 т/га, кукурудза — понад 10 т/га.
Чи сіяли озимі, й якщо так, то який відсоток вони займають від загальних площ?
Каспер Торуп-Віладсен: На сезон 2023 року запланований досить великий обсяг посівів озимих. Загалом 59,5% засіяних посівів у цьому сезоні становлять озимі культури: пшениця, ріпак та ячмінь. Посівна у нас була вдалою, справді гарний початок. У вересні – на початку жовтня було досить багато дощів, тому друга частина посівної відбулася досить пізно. Але, на щастя, у нас була досить м’яка погода, тому посіви добре розвивалися за зиму. Якщо говорити про сьогоднішній час, то нам би хотілося холодної погоди та снігу. І ми сподіваємося на це в лютому.
Чи зазнає змін сівозміна цієї весни? Якщо так, то назвіть причини. На які культури робитимете акцент і чому?
Каспер Торуп-Віладсен: Ми, як і раніше, будемо зосереджуватися на нашій звичайній сівозміні. Ми нічого не змінили в порівнянні з навколишніми виробниками. Ми й надалі будемо дотримуватися тієї сівозміни, яку здійснювали раніше, зосередимося на п’яти культурах, як і робили протягом тривалого часу. Все для кормів.
Протягом останніх років ми планували збільшити свою присутність у вирощуванні сої, і замість того, щоб продавати її, будемо самі відтискати олію. У нас буде олія і жом, і все це використовуватиметься на корм для свиней.
Чи рахували вже, як зміниться собівартість посівної кампанії?
Каспер Торуп-Віладсен: І ярі, і озимі будуть дорожчими у вирощуванні. Ми бачимо, що зросла ціна на всі вихідні матеріали, насамперед на добрива та хімікати, тому загалом виробляти принаймні в короткостроковій перспективі буде дорожче.
Чи відчуваєте брак матеріально-технічних ресурсів: ЗЗР, добрив тощо?
Каспер Торуп-Віладсен: Ми вирішили зробити закупівлі якомога раніше, щоб не чекати до останнього. Наші партнери, які мали на складі хімікати та добрива, забезпечили нам необхідну кількість за зиму, тож ми вже готові до весни. Наша стратегія полягає в тому, щоб вчасно провести необхідну підготовку.
Минулого року, напередодні війни, AgroPortal.ua проводив конференцію щодо сталого розвитку підприємств в Україні. Тоді в «Ґудвеллі» зазначили, що основна мета компанії — стати повністю нейтральною у викидах CO2 та бути екологічним безпечним виробником. У листопаді «Ґудвеллі» першою в Україні отримала сертифікат ISCC на сою та ріпак. Наскільки актуальним залишається питання сталого розвитку для компанії за нинішніх умов?
Каспер Торуп-Віладсен: Стале виробництво є ключовим для нас. Ми повинні бути впевнені, що у нас є продукт із найменшим можливим слідом за будь-яких умов. Незалежно від того, вирощуємо ми свиней чи сою, ми хочемо мати найменший можливий слід. Ось чому ми інвестуємо значні кошти в зменшення споживання електроенергії, газу та тепла, які проходять через наші ланцюжки створення вартості. Це важливо для нас завжди.
Чому саме соя і ріпак сертифікувалися?
Каспер Торуп-Віладсен: Ми сертифікували це через можливість експорту. Коли почалася війна, вона вплинула на всю Україну, і ми не знали, чи зможемо продавати свій урожай на місці. Ми підготувалися до можливості експорту. Вимоги та правила експорту потребують такої сертифікації. Зрештою ми продали все на місцевому рівні, але сертифікацію зробили.
Поділіться досвідом, наскільки складно отримати сертифікат, і що для цього потрібно?
Каспер Торуп-Віладсен: Це зайняло трохи часу. Починати завжди важче. Це не було надзвичайно складно, просто потрібно було приділити деякий час. Ми мали GLOBALG.A.P. протягом багатьох років, тому були трохи готові до цієї сертифікації. У нас були документи і розуміння, які дії нам потрібно зробити, і весь процес тривав близько двох місяців.
Чи продовжуєте впроваджувати сталі ініціативи в громадах, де орендуєте землі? Якщо так, то які саме?
Каспер Торуп-Віладсен: Місцевість, в якій ми орендуємо землю, ми розглядаємо як партнерство з місцевими селами та людьми, які мають землю, тому сталі ініціативи є ключовими для нас. Ми завжди матимемо стійкий профіль у кожному селі чи територіальній громаді, яку залучаємо. Тож ми продовжуватимемо це робити та розвивати, щоб люди відчували себе впевненішими.
Серед проєктів минулих років у нас був Zero Waste, де ми організовуємо збір відходів на наших виробництвах і в селах навколо. За минулий рік ми відправили на переробку 1,6 т пластику, 10,8 т поліетилену/плівки, 8,9 т скла, 5,7 т біг-бегів, 5,7 т паперу, 2,6 т ПВХ труб тощо.
Ще один наш проєкт — «Відпочинкові зони», де ми виготовляємо столи та лавки з європіддонів і розставляємо їх по селах. У 2022 році у нас було зроблено 6 таких зон відпочинку.
У цілому, на вашу думку, які кроки потрібно зробити підприємству, щоб досягнути сталості, і що з цього вже реалізовано «Ґудвеллі»?
Каспер Торуп-Віладсен: Звертайте увагу на свій слід. Спробуйте зрозуміти, скільки енергії, електроенергії ви споживаєте, скільки відходів утворюєте сьогодні. Ставте перед собою амбітні цілі та будьте вірними цим цілям.
Уже зараз наша команда розпочала проєкт «Збережи енергію для України». За належної відданості всієї команди досягти результату можна досить швидко.
Чи плануєте інвестиції на 2023 рік? Якщо так, то про які суми йдеться та які проєкти?
Каспер Торуп-Віладсен: Ми працюємо в Україні вже 19 років і плануємо бути її частиною ще багато років, тому продовжуємо інвестувати. У нас є дві ферми, на яких ми почали працювати, плануємо їх відремонтувати в 2023 році. У нас є комбікормовий завод, який ми взяли в експлуатацію, щоб продовжувати інвестувати. Це основні моменти, на яких ми хочемо зосередитися найближчим часом.
З іншого боку, заплановані подальші інвестиції, і нас очікує хороша інвестиційна програма. Ми хочемо інвестувати в інфраструктуру сільського господарства (ферми, соєвий прес, комбікормовий завод, зерносховища) і, можливо, біогаз у майбутньому.
PigUA.info за матеріалами agroportal.ua