Писані кров’ю правила. Чому АПК — третя за рівнем смертності галузь виробництва?

  • 1459
  • 67
©

Які виробничі ділянки в АПК є найбільш небезпечними, та які прості дії можуть врятувати життя?

Аграрний сектор за рівнем травматизму посідає третє місце серед інших галузей економіки. За статистикою Держпраці, у першому півріччі 2019 року було зафіксовано 238 нещасних випадків в АПК, з них 33 — летальні. Для порівняння, за цей же період за офіційними (!) даними на будівництві зафіксовано 35 смертей, у транспортній сфері — 36. Годі здогадуватись про справжні цифри — це все одно, що намагатись підрахувати кількість бізнесів, які господарюють в тіні. Неоформлені робітники не мають за спиною «тилу» в особі Фонду соціального страхування. Тому, фактично, відповідальність за здоров’я та життя лежить виключно на них самих. Показово, що серед опитаних аграріїв кожен назвав випадки травматизму у своєму регіоні або навіть у власному господарстві. Виробничий травматизм присутній як в рослинництві, так і в тваринництві. Запобіжні заходи описані в Правилах охорони праці у сільськогосподарському виробництві. Однак чи виконуються вони на виробництві?

«Я працював охоронцем на фермі 5 років. Одного разу допомагав прив’язувати корову, а друга, що стояла поряд, в цей час махнула рогом і розбила мені губу, довелось накладати шви. Лікарняних тоді заплатили дуже мало. На фермі ніхто цим (проведення інструктажів — Ред.) не займався», — розповідає мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський.

Цей випадок стався три роки тому, а зараз, говорить ветеринарний лікар Ігор Присяжнюк, багато господарств переходять на безприв’язне утримання худоби, таким чином контакт між людьми й тваринами зводиться до мінімуму. За словами фахівця, тварина б'є тоді, коли вона перелякалась, або коли її обмежують у русі. Тому перед тим, як підійти до корови, її потрібно окликнути, щоб вона зненацька не вдарила. Людям, яких залучають до фіксації тварин, слід попередньо показати як правильно це робити. А в приміщенні, де тварин зганяють докупи, обов’язково має бути обладнання, що буде відмежовувати худобу від людей — калитки, щити, наголошує Присяжнюк. Інша небезпека на фермі полягає в передачі захворювань від тварини до людини. Наприклад, коли виявляють заражену сказом тварину, весь обслуговуючий персонал, який був на відстані 2 м від корови, вакцинують з профілактичною метою. Згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві, робітники, які доглядають за тваринами, що хворіють на заразні хвороби, крім спеціальних одягу і взуття, мають забезпечуватися санітарним одягом та взуттям, а також засобами індивідуального захисту органів дихання та зору. Після закінчення робіт санітарний одяг знімають, знезаражують та зберігають у спеціальних шафах. Ветлікар розповідає, як одного разу свинарка, замість того, щоб перейти через калитку, перелазила з одного станка в інший та іржавим цвяхом проколола ногу й підхопила правець. Окрім тварин потенційну загрозу можуть становити дельта-скрепери для прибирання гною, вакуумні насоси, обслуговуючий транспорт і навіть двері у скотарник. Ігор Присяжнюк пригадує випадки, коли нетверезому скотарю, який перечепився між скрепером і шестернею, відрізало стопу. А телятниці через неуважність три пальці переламало дверима. Серед розповсюджених порушень у тваринництві — нехтування працівниками особистою гігієною, невчасна заміна спецодягу та взуття, а також робота за ненормованим графіком.

Зокрема, потенційно небезпечним є часто цілодобовий процес заготівлі силосу. Оскільки одночасно працює багато техніки — на силосній ямі може бути 3−4 трактори і щохвилини приїжджають 1−2 машини розвантажуватись.

«В багатьох господарствах це довготривала робота, і при неналежному освітленні території є велика ймовірність того, що людина може потрапити під колеса. Має значення і те, скільки часу працює робітник. Адже через перевтому у людей послаблюється увага, особливо вночі», — зауважує Присяжнюк. Тоді як згідно з Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві роботи, пов’язані із закладанням силосу, дозволяється проводити тільки у світлий час доби.

Лілія Іваноглу, консультантка Асоцації виробників молока, наголошує, що на період заготівлі силосу потрібно укладати додатковий графік руху транспорту до ями і з ями. Керувати в'їздом та виїздом, відкриттям бортів має регулювальник в ямі. Техніка повинна бути обладнана дзеркалами для забезпечення переднього і заднього бачення.

«Сьогодні в Правилах охорони праці записано, що ми повинні трамбувати силос гусеничним трактором з відкритими дверима. А коли ми закладали за добу до 2000 т маси, і загальний обсяг сягав 60 тисяч т на рік, то з гусеничним трактором нам такого обсягу ніколи в житті не заготовити» — зауважує Іваноглу.

Ще одна проблема — п'янство. Фермер Ігор Гай з Хмельниччини розповів випадок, коли на силосній ямі п’яний тракторист попав під власний трактор. Або неуважність.

«Весною минулого року у сусідньому господарстві був летальний випадок. Хлопчина говорив по телефону та їздив на самохідному обприскувачі. Він підняв штангу, зачепив високовольтну лінію і згорів живцем», — розповідає аграрій з Львівщини Ярослав Микитчин.

Відповідальний за техніку безпеки у ТОВ «Полковничий хутір», що на Київщині, Віктор Каплун каже, що найбільший відсоток серед тих, з ким трапляються нещасні випадки, становлять люди, які думають, що з ними нічого не трапиться. У 2013 р. на робітника цього підприємства впала залізна запчастина від бурякозбирального комбайну. Він почав її розпаковувати, не дочекавшись, поки напарник підтягне кран-балку. Давно, каже керівник ТОВ «Полковничий хутір» Віталій Орловський, співробітник травмувався під час роботи з агрегатом, в якому вал відбору потужності не мав захисного кожуха. Ігор Гай нарікає на тих робітників, які нехтують виданими їм засобами захисту. Каже, вони спочатку голіруч беруть хімію, потім — сигарету і скаржаться на те, що отруїлись. До робіт з підвищеним рівнем небезпеки агровиробники відносять, зокрема, внесення безводного аміаку, операції на токарних станках, електричних підстанціях, заправних пунктах, прийом продукції на зернотоку і елеваторі. Не можна, аби на склади паливно-мастильних матеріалів потрапляли люди з відкритим вогнем — цигаркою, запальничкою чи сірником, додає фермер з Київщини Микола Малієнко.

За даними Держпраці за шість місяців цього року в АПК на смерть отруїлись апаратник хімічними речовинами на підприємстві, водій продуктами розпаду птиці, оператор очисних споруд клоачними газами (суміш метану, сірководню та аміаку) під час чистки колодязя. Від ураження струмом загинули тракторист під час робіт на бетонозмішувачі, електромонтер на аварійних роботах. Оператор котельні потрапив у шнек подачі палива до котла, тракториста затягнуло під дію обертаючого механізму при працюючому карданному валу приводу гноєрозкидача, підсобний робітник впав до гноєсховища, при зачистці силосного елеватора людину засипало зерном, а в траншеї працівник загинув під силосною масою, яка обвалилась на нього. Одна людина розбилась, упавши із зернотоку, інша — під час падіння з даху будівлі при чищенні снігу. Це показові випадки лише офіційної статистики. У відомстві зазначили, що до найбільш розповсюджених порушень у сфері безпеки праці відноситься відсутність дозволів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, не замкнені дверцята електрощитів, збірок у виробничих приміщеннях, не оформлені наряди-допуски на виконання робіт підвищеної небезпеки, відсутність навчання робітників та заходів, що мали б усунути шкідливі та небезпечні виробничі фактори.

Зазначимо, що Держпраці перевіряє відповідно до складеного плану підприємства АПК.

«Періодично відбуваються перевірки з боку ДСНС, енергетиків, охорони праці. Коли ти лояльний, то і до тебе лояльні. А якщо приїжджає інспектор, якому ти не сподобався, то у нього є можливість написати все, що він хоче» — зауважує Віталій Орловський.

Як на с/г підприємствах дбають про безпеку робітників?

«Двічі на рік ми проводимо навчання. Один раз — в кінці травня або на початку червня перед жнивами із залученням працівників ДСНС, другий раз — у грудні. У лютому перезаряджаємо вогнегасники. До речі, ми стикнулись з тим, що багато людей взагалі не знають як ними користуватись. Окрім того, на кожному з наших трьох підприємств по чотири чоловіки добровільної пожежної дружини. У жнива в полі стоїть трактор з плугом та пожежна машина», — розповідає Віктор Каплун.

Усе регулює ринок, додає Віталій Орловський: «Якщо у мене в поле вийде несправна машина, то вона завдасть мені стільки шкоди, що я потім стомлюся за все це розплачуватись».

Микола Малієнко зауважує, що в рухомої техніки потрібно перевіряти гальмівну систему, а збиральний комбайн має бути зачищеним від пожнивних решток, які можуть загорітись під час роботи в полі. Автотранспорт необхідно укомплектувати вогнегасниками та аптечками, адже при ремонті в полі можливий дрібний травматизм.

Ігор Гай застерігає: «Якщо масло тече десь на моторі — чекай біди. Також перед виходом у поле слід промастити основні вузли і агрегати, продути від пилу радіатори, фільтра». Каже, що найнебезпечніші роботи, які сьогодні проводяться, пов’язані з внесенням безводного аміаку: «Руки повинні бути чистими від масла, щоб воно не взаємодіяло з парами. Потрібно своєчасно перевіряти крани, слідкувати за справністю манометрів».

За порушення робочої дисципліни фермер б'є по кишенях робітників: «Якщо ти з’являєшся на виробництві п’яним, то платитимеш штраф 1000 грн. У разі прогулу — 100 грн. Тому дешевше обійдеться просто не вийти на роботу, аніж прийти на підпитку».

Ті, хто працюють на елеваторі, говорить Віктор Каплун, попередньо пройшли навчання у спеціалізованому центрі Держпраці. Вони мають відповідну класифікацію та посвідчення, навчені роботі з апаратурою, знають будову елеватора та всі заходи безпеки, організовують рух по елеватору, прийом зерна, знають, коли проводиться видалення пилу, пожнивних решток, щоб максимально знизити ризик загорання під час сушіння зерна. Оскільки елеватор — це вибухопожежонебезпечний об'єкт. Зокрема, ризик пожежі зростає через невчасне проведення технічного обслуговування, а ризик вибуху — через запилення. Якщо не слідкувати за завантаженням, транспортуванням зерна, його вологістю, попереджує фахівець, то це може призвести до надзвичайної ситуації. За словами Каплуна, районне управління АПК також організовано проводить навчання всіх, хто буде залучений до робіт з отрутохімікатами та пестицидами. Зауважимо, що вищезгаданими Правилами охорони праці в сільськогосподарському виробництві заборонено у темний час доби транспортувати аміаковмісні добрива, готувати розчини, змішувати їх та вносити у ґрунт.

Техніка безпеки написана кров’ю, зауважує відповідальний за охорону праці в ПП «Калинський ключ», що на Хмельниччині, Руслан Стульський: «Буває, що робітник не має жодного стосунку до електрики, а лізе щось ремонтувати. Тоді як є курси з електробезпеки, де люди проходять навчання і отримують допуск відповідної групи та посвідчення. Коли виключається трансформатор або якийсь механізм, то це означає, що там виконують роботу електрики. Вони обов’язково мають вішати табличку: „Не включати. Працюють люди“. Або є ще такий трикутник „Не влізай, уб'є“ — значить, це об'єкт з високою напругою».

Профілактичні заходи, каже Віктор Каплун, були б недоречними без забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), справним інвентарем і технікою та своєчасною їх заміною: «Засоби захисту зору, слуху, рук постійно є на підприємстві. Наприклад, у нас є колби з берушами, кожен може підійти і взяти стільки, скільки йому потрібно. Людина не стане до роботи, поки не одягне обов’язкові для кожного виду робіт ЗІЗ. Це контролюється мною, як інженером, та керівниками підрозділів. Наприклад, механізатори, які працюють з хімією, перед тим як щось робити поряд з цистерною, одягають одноразові комбінезони. Наприкінці робіт вони знімають їх, кладуть у спеціальний пакет і чистенькі знову сідають у трактор, який захищений системою кондиціювання від шкідливих парів. Люди, які працюють на складах, теж використовують одноразові ЗІЗ, які ми разом з промисловими відходами, тарою з-під отрутохімікатів, вживаними акумуляторами тощо здаємо на утилізацію відповідним компаніям»

На запит Agravery.com про травматизм в АПК, направлений десятьом найбільшим агрохолдингам України, відповіли тільки чотири компанії. З цих чотирьох лише дві не проігнорували питання про кількість випадків травматизму, які трапились на підприємствах компаній. За 2018 рік в МХП їх було 30 (прес-служба уточнила, що летальних випадків у 2018 році не було), в Агропросперіс за 2016−2018 рр. — 9, а у 2019 р. — 1. Хоча в «Астарта-Київ» не вказали кількість нещасних випадків, однак зазначили, що в цілому травмування були допущені під час догляду за тваринами ВРХ, обслуговування або ремонту с/г механізмів, під час ДТП та виконання небезпечних робіт працівниками підприємств через недотримання інструкцій з охорони праці. В Агропросперіс повідомили, що найбільша кількість травм трапляється в полях, а їх основні причини — керування транспортом великих габаритів та погодні умови. На заходи з охорони праці «Астарта-Київ» витрачає в середньому 3−6% від фонду заробітної платні, АgroGeneration — 12%, Агропросперіс — 1%. В МХП зазначили, що загальні інвестиції в охорону праці за 2018 рік склали майже 60 млн грн, серед яких, зокрема, 5,5 було спрямовано на оздоровлення робітників, які працюють в шкідливих умовах; 13 — на придбання сучасних сертифікованих засобів індивідуального захисту. У 2018 році навчання щодо безпечних методів праці в спеціалізованих центрах пройшли 2280 з 28 тисяч співробітників компанії. В «Астарта-Київ», навпаки, до себе запрошують професійних тренерів для проведення практикумів на теми «Використання первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників)», «Надання першої домедичної допомоги», «Безпечне виконання робіт на висоті», «Безпечне виконання робіт із застосування агрохімії», «Безпечне виконання робіт в колодязях» тощо. Також у 2018 році компанія придбала на елеватори верхолазну систему для обслуговування зерносушильних комплексів та стаціонарну вертикальну систему страхування для робіт на висоті у цукрових складах. У липні «Астарта-Київ» продемонструвала журналістам встановлену в 2018 році на Глобинському переробному заводі систему захисного блокування LOTO, що призначена забезпечувати безпеку персоналу під час ремонту або обслуговування промислового обладнання.

В Агропросперіс до питання ціною в життя підходять креативно: «Підвищуємо інформованість працівників через трансляцію анімованих відеороликів, створених на основі реальних подій. Це допомагає доносити інформацію яскраво та переконливо й уникати повторення подібних ситуацій у подальшій роботі».

Що робити, якщо трапився нещасний випадок на підприємстві?

Питання безпеки праці у будь-яких галузях виробництва регулює Закон України Про охорону праці. Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю (…) і які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день тощо. Про нещасний випадок повідомляють, зокрема, керівника підприємства, Фонд соціального страхування, Держпраці, а також ДСНС (у випадку пожежі). Страхуванню від нещасних випадків підлягають особи, які працюють на умовах трудового або цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом.

Доцентка кафедри Охорони праці та інженерії середовища НУБіП України Тамара Білько зауважує: «У нас багато приватних фермерств, де нелегально працюють люди, а тому там відсутня точна реєстрація нещасних випадків. У великих холдингах — [реєстрація] буде».

Як правило, говорить фермер Микола Малієнко, забої кінцівок, незначні пошкодження не розголошуються.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню. Для цього роботодавцем створюється комісія на чолі зі спеціалістом з охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять, зокрема, представники Фонду соціального страхування та Держпраці. Є певні відмінності у складі комісії та процедурі розслідування, якщо нещасний випадок призвів до загибелі. По завершенню розслідування комісія складає акти про нещасний випадок відповідної форми у необхідній кількості і надає оригінали потерпілому, Фонду соціального страхування, Держпраці тощо. Тоді перші п’ять днів лікарняного оплачує підприємство, далі — Фонд соціального страхування.

«Буває, що у випадку загибелі працівника роботодавець пропонує родичам грошову компенсацію і покриття затрат на поховання. На це не можна погоджуватись, — застерігає Тамара Білько. —  Потрібно отримати акт про розслідування нещасного випадку і звернутись у Фонд соціального страхування по офіційну виплату компенсації. Обов'язково має бути розслідування. Мені відомий приклад, коли після незначної травми суглоба хлопець погодився на компенсацію від роботодавця в розмірі 3000 грн без розслідування. А через рік у нього почалось запалення, яке закінчилось ампутацією кінцівки. Довести, що ця інвалідність була пов'язана з нещасним випадком на виробництві (тому що є віддалені наслідки), неможливо. Оскільки немає жодних документів, які б підтверджували, що він свого часу на роботі отримав травму. Те саме стосується профзахворювань, які обов'язково треба фіксувати».

Білько також наголошує на тому, що працівники повинні вміти надавати домедичну допомогу: «Людина помирає від кровотечі за 1,5 хвилини. Чи встигне в селі за цей час приїхати швидка? Чи є у постраждалого шанс дочекатись медиків, якщо поряд нема людини, яка вміє зупинити кровотечу, провести серцево-легеневу реанімацію і врятувати життя? Використання ЗІЗ взагалі має бути такою ж звичкою робітника як чищення зубів».


PigUA.info за матеріалами agravery.com

comments powered by Disqus