У бенчмаркінгу нема тих, хто програв

  • 1459
  • 67

Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» (АСУ) продовжує бенчмаркінгові дослідження серед вітчизняних свиногосподарств. Підсумки чергового «раунду» порівнянь виробничих та економічних показників роботи вітчизняних свинарів було представлено під час Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

Олександра Бондарська, аналітик Асоціації «Свинарі України»

Передісторія

Надихнувшись популярністю бенчмаркінгу серед представників глобальної свинарської спільноти та зразками порівнянь міжнародних аналітичних агенцій (Agristats, Interpig, LMO, Agrosoft), аналітичний відділ АСУ апробував його в ході спільного дослідження з Європейським банком реконструкції та розвитку, яке здійснювали у 2016-му. Зіставлення виробничих та економічних показників свиногосподарств зацікавило операторів ринку, тож аналітики Асоціації вирішили на одному точковому «зрізі» не зупинятися. Цьогоріч бенчмаркінг проводиться вже втретє і поступово набуває популярності серед свинарів України: наразі до дослідження доєдналися 25 підприємств-респондентів, які забезпечують 20% промислової пропозиції живця.

Варто зауважити, що учасниками дослідження є не тільки великі оператори та члени Асоціації. Так, постійно до числа опитуваних доєднуються і ті, хто поки не увійшов до лав організації. Водночас, можливість долучитися має будь-яке бажаюче підприємство закритого циклу, незалежно від розміру. Єдина умова участі — своєчасне надання коректних даних.

Як попрацювали у 2017-му?

Теза, яку не втомлюємося доводити за підсумками кожного проведеного дослідження, влучно описує результати бенчмаркінгу за 2017-ий рік. Найбільший масштаб діяльності не слугує запорукою найкращих виробничих показників (рисунок 1). Так, перший та другий щаблі за загальною рейтинговою оцінкою посідають оператори, чиє поголів’я «вписується» у діапазон від 5-и до 20-и тис. голів, а найкращий доробок серед найбільших (від 20-и тис. голів) продемонстрували три оператори, які вишикувалися до 5-го місця. Проте і серед невеличких гравців ринку, які утримують менше 5-и тис. свиней, були ті, хто ввійщов до десятки лідерів.

З іншого боку, не можна сказати, що масштаб не має впливу на результати, зокрема на недоотриманий дохід. Так,   порівняння у групах господарств за розміром (малі, середні, великі) з найкращими серед них показниками багатоплідності, числа опоросів на рік та рівні збереженості поголів’я на усіх виробничих етапах, продемонструвало, що максимальні значення недоотриманого доходу були саме в найбільших операторів. Загалом, недоотриманий дохід у розрахунку на свиноматку на рік коливався в межах від 5 тис. грн/гол до майже 90 тис. грн/гол.

Разом із тим, аналіз собівартості вирощування свинини за 2017-ий показав, що для більшості операторів цей рік видався досить «приємним». Лише один респондент працював на рівні окупності, решта отримувала добрі фінансові результати. Так, у середньому по вибірці (рисунок 2) сукупні витрати на вирощування кілограма свинини живою вагою без урахування ПДВ склали 28,1 грн/кг, а середньоринкова ціна — 33,3  грн/кг (без ПДВ).

Ми — серед лідерів

Оскільки український бенчмаркінг серед свинарів «надихався» досвідом із-за кордону, не перестали стежити за його результатами і досі. Завдяки налагодженню співпраці з представниками IFIP*, мали нагоду співставити доробок вітчизняних виробників з даними свиногосподарств з інших країн. Так, найкращі показники продуктивності свиноматок (рисунок 3) в Україні практично дорівнюють данським, а за кількістю відлучених на опорос та у розрахунку на свиноматку — навіть дещо перевищують.

Показники продуктивності свиноматок

Звичайно, такими результатами більшою мірою завдячуємо підприємствам з данськими інвестиціями та генетикою. Однак і середні по вибірці показники «не пасуть задніх»: дещо кращі за канадські, але трохи не дотягують до рівня у США.

*IFIP (Institut du porc) — французька організація, заснована 1961-го, яка займається різноманітними дослідженнями у царинісвинарства, зокрема аналітичними. — споживання, виробництво, переробка тощо. Також здійснюєь аналіз світового ринку, результатів роботи окремих компаній, міжнародні бенчмаркінгові дослідження для оцінки поточних позицій операторів ринку свинини та їх конкурентоздатності порівняно зі світовими гравцями.

Середній, та особливо, максимальний приріст живої маси за період дорощування в Україні перевищує показники Німеччини, Франції, Польщі, Китаю, Росії. Однією з причин є нетипово висока маса переведення на відгодівлю у кількох респондентів (60 кг). З іншого боку, виключення верхнього екстремуму з розрахунку хоча і корегує результати, проте не змінює ситуацію, адже серед усіх представлених для порівняння країн цей показник не перевищує 1000 кг на свиноматку на рік (рисунок 4).

Середня маса поросят та отриманий приріст живої ваги у розрахунку на свиноматку після дорощування

При цьому середня маса реалізації на забій та, відповідно, середній приріст живої маси на відгодівлі в Україні менші, ніж у згадуваних країнах. Середня збереженість на відгодівлі (97,2%) співставна з показниками німецьких свиногосподарств, але поступається результатам Нідерландів та Бразилії. Щодо середньодобових приростів на відгодівлі, показники групи респондентів, що утримують 5–20 тис. свиней, виявилися кращими за аналогічні від свиногосподарств Німеччини, Франції, Бразилії, Іспанії, Нідерландів та США. Натомість лише краща конверсія кожної з груп та середній показник операторів з поголів’ям 5–20 тис. свиней «вписується в коридор» варіації конверсії країн-флагманів — 2,6–2,9 одиниць.

Середньодобові прирости та коефіцієнт конверсії корму на відгодівлі у групах респондентів за розміром

Особливості тлумачення

Припустімо, ви отримали звіт про результати бенчмаркінгу. Що далі?

Варіант перший: рейтингова оцінка вашого підприємства вас влаштовує. Проте, чи за усіма показниками ви матимете найвищий бал? Ймовірно, ні. Навіть підприємство, яке посідає найвищу позицію в рейтингу, може вдосконалитися та отримати більший дохід. Наприклад, прискоривши оборотність свиноматки та покращивши збереженість поросят на всіх етапах вирощування, збільшите «вихід» товарного поголів’я.

Варіант другий: рейтингова оцінка вашого підприємства вас не влаштовує. Найсамперед, не розчаровуйтеся, оскільки такий результат свідчить про значні можливості для подальшого розвитку. При цьому можете орієнтуватися на доробок колег, які демонструють кращі результати у вашій групі, дозволить зробити цей розвиток поступовим.

Разом із тим, навіть ті підприємства, які продемонстрували не найкращі результати діяльності, не програють. Адже бенчмаркінг — не змагання, а пошук резервів для підвищення ефективності. Ще до отримання результатів порівняння, на етапі збору необхідних даних учасники дослідження мають можливість проаналізувати результати,: звернути увагу на показники, яким не надавали значення, розібратися в особливостях їх розрахунку.

Борис Дюфло, голова економічного департаменту IFIP

Хоча у Європі свинарство досить розвинене, виробники не зупиняються на досягнутому. Тому для більшості операторів бенчмаркінгові порівняння не є новинкою, а слугують інструментом, що, як компас, скеровує їх у пріоритетних напрямках розвитку. Наш інститут проводить відповідні дослідження в рамках міжнародної системи Interpig. Заснована у 2002-му, вона сконцентрована на порівнянні показників свинарської галузі європейських (наразі їх 15), а також кількох інших країн, зокремаСША, Бразилії та ін.). Оскільки мета такого підходу полягає у зіставленні результатів узагальнення даних репрезентативної вибірки від кожної з країн, це потребує доступу до значного масиву інформації по кожному з підприємств, у тому числі і ретроспективні дані. Таким чином, Interpig оперує даними кількасот «показових» ферм з різних країн.

Є й альтернативна система — Agribenckmark, — побудована на порівнянні результатів «типових» свиногосподарств. Так, на основі даних кількох операторів, які є типовими для певної країни, формується модель, яка порівнюється з відповідними моделями інших країн. Ця система більш адаптована до країн, де доступ до статистичної інформації обмежений. До такої системи порівнянь долучені, зокрема, Китай, Росія, Польща тощо.

Структура свиногосподарств у Європі змінюється дуже швидко. Якщо подивитися на середній розмір ферм у провідних свинарських країнах, відзначимо, що в Данії і Нідерландах він збільшується —за останню декаду кількість свиней у господарствах потроїлася. Тому співставляти їх з іспанськими фермами, наприклад, які в середньому утримують 5 тис. голів та з французькими господарствами сімейного типу буде некоректним. Крім різного масштабу діяльності має значення і спеціалізація: так у Нідерландах та Данії більше зосереджені на племінній роботі, а в Іспанії свиноферми — частина вертикальноінтегрованих структур, як і у США.

Крім цього, бенчмаркінг суттєво ускладнюється через зміну вимог до благополуччя тварин, скорочення використання антибіотиків, поширення спеціалізації на нішевих продуктах. Тому для свинарів в ЄС такі дослідження не обмежуються порівнянням витрат виробництва, а слугує стратегічним інструментом оцінки переспективності обраного напрямку розвитку.


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №3 (45), червень 2018 р.