Вісімнадцять років очікування. Як парламент приймав закон про землю

  • 1459
  • 67
©

Як тривала підготовка та голосування за законопроєкт про землю 2178-10 — хронологія Agravery.com.

5 жовтня 2001-го року президент Леонід Кучма підписав Земельний кодекс України, де було зазначено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Або «не раніше 1 січня 2005-го року». Разом з кінцем епохи Кучми та «помаранчевою» революцією в Україні починається епопея з продовженням цього мораторію. Вчора, через 18 років, законопроєкт про землю, безліч варіантів якого розроблялося та подавалося депутатами різних скликань, не тільки опинився в сесійній залі, а й пройшов перше читання — «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 2178−10 був прийнятий за основу. «За» проголосувало 240 народних обранців.

До останнього на це ніхто не розраховував — ще зранку біля парламенту «ховали» українське тваринництво та фермери вимагали народних депутатів відкликати законопроєкт, ходило безліч чуток, що голосів за земельний закон в парламенті немає. Що ж сталося в останні дні перед голосуванням?

Хронологія законопроєкту

Нагадаємо, що уряд подав свій законопроєкт до парламенту 25 вересня, попередньо оприлюднивши його на сайті МЕРТ. Він пропонував Україні ринок землі практично без будь-яких обмежень — вільний доступ всіх резидентів, навіть де засновниками є іноземні громадяни, майже відсутність кількісних обмежень на землю (до 1% всіх земель в одні руки) тощо.

Законопроєкт не сприйняли. В першу чергу через вільний доступ іноземців. Згідно опитувань групи «Рейтинг», 69% опитаних (репрезентативна вибірка з двох тисяч респондентів) проти надання дозволу іноземцям купувати землю будь-коли. Лише 7% за те щоб це було у найближчий час, 4% — через рік, 8% — за декілька років. Навіть серед тих, хто підтримує введення ринку землі — половина проти продажу її іноземцям.

Почалися виступи фермерів та громадських асоціацій, критика з боку опозиційних сил, за два тижні в парламент було подано 9 альтернативних законопроєктів та врешті 10 жовтня урядовий комітет з аграрних питань запропонував свій.

2178−10. Що треба знати?

  • формальний старт ринку сільгоспземель передбачений з 1 жовтня 2020-го року;
  • купувати землю зможуть українські фізособи, компанії, засновані українцями, територіальні громади та держава;
  • резиденти, власниками яких є іноземці, зможуть купити землю лише з 1 жовтня 2024 року. Виняток: якщо вони більше трьох років орендують землю;
  • орендар має переважне право на викуп землі, але за запропонованою власником ринковою ціною;
  • в одні руки можна купити 35% території ОТГ, 8% — області, 0,5% — країни.

Власне в подальшому цей законопроєкт й став основою владної реформи. Його затвердив на таємному засіданні аграрний комітет, попри всі заяви спікера Дмитра Разумкова його відстоював його автор, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

Хоч проєкт є більш компромісним, ніж варіант уряду, не можна сказати, що він задовільняв всіх зацікавлених сторін. По-перше, запропоновані обмеження «в одні руки» здавалися аграріями зависокими — 200 тис. га та відсутність заборони купувати землю зв’язаними особами. По-друге, ще у серпні у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт № 1101 «Про внесення змін до розділу X „Перехідні положення“ Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення». І з того часу у влади почали вимагати референдум, щоб визначити долю земельної реформи у народному обговоренні.

Впродовж майже місяця тривали обговорення, проходили численні мітинги проти іноземців та за зменшення кількості землі в одні руки. Заплановане голосування декілька разів переносилося.

Примара референдуму

Початок тижня виявився несподіваним. Президент Володимир Зеленський, який раніше заявляв, що немає сенсу проводити референдум, якщо в законі передбачено перехідний період, коли іноземці не матимуть доступу, заявив, що між двома читаннями референдуму таки бути.

«Прийнято наступне рішення: між першим та другим читанням у проєкт закону будуть внесені правки, згідно з якими право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами. Іноземці та компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі. Відповідний пункт буде міститись у законі», — сказав він у відеозверненні до українського народу.

Зеленський наголосив, що найближчим часом Верховна Рада розробить і прийме закон, «який чітко встановить види і механізми референдуму і нарешті надасть українцям право вирішувати долю того чи іншого дуже важливого для них питання».

«Економічна правда» пише про реакцію депутатів «Слуги народу». «Усі були шоковані. Вони подають це як велику перемогу і вірять, що переможуть на референдумі. Давид (Давид Арахамія, голова фракції „Слуга народу“. — ЕП) і Потураєв (Микита Потураєв, депутат з фракції „Слуга народу“. — ЕП) розповідали нам, що, мовляв, проведемо електронний референдум, щоб бабці не прийшли, і перемога буде за нами. Ми — просто посміховисько зараз для всіх. Я ще сподівався, що там є якийсь хитрий план, але коли почув про електронний референдум, я зрозумів, що це фіаско», — каже один з депутатів «Слуги народу».

Аграрії зреагували схвально. «Я хочу звернути вашу увагу на одну важливу деталь. Президент пропонує надати право купувати землю тільки українським компаніям, засновниками яких є ВИКЛЮЧНО громадяни України. Саме таке формулювання ще два роки тому запропонувала ВАР і затвердив на своїх загальних зборах більше року тому. Підкреслю, не компанії, у яких кінцеві власники або бенефіціари українські громадяни, а компанії, безпосередньо засновані українськими громадянами. Чому це важливо? Тому, що таке формулювання не допускає ніяких офшорних фірм прокладок, за якими можна буде заховати іноземців і в яких можна буде втопити будь-які інші обмеження. Ну і допуск іноземців тільки через рішення всеукраїнського референдуму. При цьому Президент підтвердив свій намір внести до ВРУ відповідний закон. Забув сказати, ми недавно подали петицію, в якій просили саме про це», — прокоментував звернення заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Але попри все мітинг біля парламенту був у і вівторок, а у середу там стояла труна із свинею.

День вибору

На ранок середи співрозмовники Agravery.com в парламенті говорили, що голосів не буде. Сергій Рахманін, голова депутатської фракції «Голос», яка разом із «Слугами народу» постійно декларувала підтримку ринку землі, ще зранку заявив: «Сьогодні день для зваженості і мудрості. І є тільки один варіант такої позиції — зняти цей законопроєкт. Інакше яке б рішення не було прийнято, це призведе до розколу в парламенті, а згодом — до розколу країни». Фактично він визнав, що фракція голоси давати не буде.

Тобто президенту та уряду залишилося розраховувати виключно на власну фракцію — 252 народні депутати, які в неї входять, давали всі шанси. Тим більше, що в парламент для переговорів із фракцією приїздив президент та нібито-то голова Офісу президента Андрій Богдан та прем'єр-міністр Олексій Гончарук. «Він переконував, що потрібно проголосувати за закон, який власне запропонував депутат Сольський», — сказала представник Кабміну в парламенті, нардеп фракції «Слуга народу» Ірина Верещук журналістам в кулуарах парламенту після засідання фракції.

Обговорення закону почалось із блокування трибуни фракціями «Батьківщина» та Опозиційний блок за життя.

Коли спікер Дмитро Разумков пообіцяв, що всі отримають право виступу, доповідачів допустили до трибуни. Обговорення проєкту почалося з виступу міністра регіонального розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова: «Левова частка сільськогосподарських земель 27 мільйонів гектар — знаходиться у приватній власності. Нам потрібно аби власник почував себе власником, а не кріпаком. Щоб він отримував справедливу орендну плату за свою землю, щоб він міг продати одну ділянку і купити іншу, яка йому чи їй більше підходить. Зрештою — дати українському селянину право купити більше землі і збільшувати свою справу». Економічних розрахунків та аналізу проєкту Кабмін не озвучував.

В принципі опоненти їх не потребували та зміст подальших виступів був очікуваний. Представники «Батьківщини» та Опоблоку говорили про необхідність проведення референдуму, член Опоблока Наталія Королевська пристрасно закликала продовжити мораторій, член фракції «Слуга народу» Мар'ян Заблоцький запропонував тим, хто хоче розпоряджатися власністю пайовиків, подумати, що наступним кроком буде реквізування всіх земель колишніх депутатів, на що депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко почала доводити, що крім декількох соток нічого не має.

Десь приблизно з половини третьої години дня член Опоблоку Михайло Папієв почав звинувачувати Разумкова в тому, що він порушує регламент та треба проводити обговорення законопроєкту в інший день. Але Разумков наполягав, що голосування має відбутися саме в цей день. Перемогла влада над мікрофоном та законопроєкт 2178−10 був поставлений на голосування та затверджений в першому читанні.

Що далі?

Чи буде та коли буде проголосований законопроєкт у другому читанні та вцілому, залежить від багатьох факторів.

По-перше, чи вдасться «Слугам народу» втримати партійну дисципліну та домовитися з іншими фракціями. Так, зокрема, член фракції «Голос» Ярослав Железняк пояснив у фейсбуці, чому їх партія не голосувала: «Ми проти популізму. Позиція „будь-яка реформа краща за її відсутність“ — ось це популізм. Найстрашніше, що може статися — коли реформа призведе до того, що земля опиниться в кількох руках, як це сталося після приватизації 90-х. На початку, коли вносився перший варіант законопроєкту, була одна ідея. Але з кожною новою заявою президента вносилися нові правки, і зараз маємо варіант законопроєкту (з пропозицією Президента), який неможливо обговорювати. Ми пропонували продовжити обговорення перед першим читанням. До другого читання є час, і, сподіваємося, не через прес-конференції або звернення до народу, а у роботі у комітеті, у фракціях, у парламенті будуть відшліфовуватися пропозиції до закону. Дуже важливо, щоб друге читання показало зрілість українського суспільства».

По-друге, чи дійсно президент проведе референдум? Точно не до Нового року, запевняє голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. За його словами, наразі для ухвалення відповідного закону слід внести правку про референдум, потім ухвалити закон у другому читанні. Після цього на розгляд Раді будуть запропонований цілий пакет законопроєктів щодо народовладдя із нормами щодо референдуму включно.

По-третє, які правки будуть внесені? «Основна норма пов'язана з тим, що іноземці не зможуть брати участь у купівлі землі. Тільки за умови затвердження такого рішення на референдумі. Саме ці поправки будуть внесені, і підтримуються значною частиною комітету. А коли ми говоримо про обмеження і по країні, і по областям, і по ОТГ, я прошу звернути увагу, що ці питання будуть ще не раз обговорюватися між першим і другим читанням», — заявив після голосування Сольський.

Як відреагували?

Agravery.com промоніторив соцмережі в пошуках реакції впливових та авторитетних осіб на рішення парламенту. Думки розділилися.

«ЗА» «Час для земельної реформи. Чудові новини з парламенту! У свій базовий сценарій ми закладали певне зростання агросектору від запровадження ринку землі, реальний ефект буде поступовим — лише з 2021-го року. Окрім того, зняття мораторію на продаж с/г земель сприятиме доступу аграріїв до реального фінансування. Землю можна буде використовувати як заставу, а ризики для агропідприємств будуть знижуватись. В результаті це має сприяти зниженню ставок за кредитами банків для агропідприємств на декілька відсоткових пунктів», — перший заступник голови Національного Банку України Катерина Рожкова.

«ПРОТИ» «З одного боку, цивілізований ринок землі і відміна мораторію на купівлю-продаж земель с.г. призначення потрібні для ефективного розвитку АПК та національної економіки. З іншого, в такому вигляді і таким чином здійснювати одну з найважливіших реформ — м'яко кажучи, не дуже. І є побоювання, що після сьогодні протистояння між противниками і прибічниками лише посилиться і в результаті відкине або зупинить цю реформу. Залишаюсь при своїй думці: в існуючих умовах запровадження ринку має бути поетапним і з рядом запобіжників та обмежень на перших етапах і одночасних інструментів для підтримки малих/сімейних фермерів та агровиробників. Особливо тих, хто займається тваринництвом, садівництвом/виноградарством, органікою», — екс-міністр аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева.


PigUA.info за матеріалами agravery.com

comments powered by Disqus