Вакцина проти АЧС: «рятівна паличка» чи «скринька Пандори»?

©

На початку травня під час робочої групи з питань розвитку м’ясної галузі, яку координує Міністерство аграрної політики та продовольства України, обговорювали ініціативу реєстрації в Україні вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС), розробкою якої займається в’єтнамська компанія AVAC Vietnam Co. Ltd. Хоча роль вакцини у профілактиці та контролі захворювань важко переоцінити, та у випадку з АЧС все не так просто. Детальніше розібратися у цьому питанні допоможуть провідні міжнародні експерти.

Вірус африканської чуми свиней (АЧС) становить велику загрозу світовому свинарству та продовольчій безпеці загалом, адже є збудником висококонтагіозної хвороби. Хоча вірус не новий, починаючи з 2005-го року його поширення набуло трансконтинентального масштабу. На початку АЧС реєстрували в країнах Африки, проте у 2007-му році хворобу зафіксували у Грузії. Звідти вірус поступово поширився на сусідні країни (Вірменію, Азербайджан, Росію та Білорусь), уражаючи свиней як у господарствах, так і в дикій фауні.

Перший випадок АЧС в Європейському Союзі було зареєстровано у 2014-му році, а упродовж 2020–2022-го років про хворобу повідомили у 16-ти країнах ЄС. У серпні 2018-го року вірус потрапив до Китайської Народної Республіки, що стало першим випадком АЧС в Азії. Відтоді хвороба продовжувала поширюватися, вразивши 16 країн азійського континенту станом на 2021-ий рік. У вересні 2019-го перший випадок АЧС в Океанії зареєстрували у Тимор-Лешті, а потім у Папуа-Нова Гвінея (березень 2020-го). У липні 2021-го року хвороба після майже 40-річної паузи знову з’явилася на Американському континенті — в Домініканській Республіці, а згодом на Гаїті. У січні 2022-го АЧС генотипу II після теж майже 40-річної «перерви» зареєстровали на материковій частині Італії. Крім того, про перші випадки захворювання в січні минулого року повідомили Північна Македонія та Таїланд, а у березні 2022-го — Непал.

Загалом, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (WOAH), з січня 2020-го року по січень 2022-го спалахи АЧС зареєстрували у 35-ти країнах світу: 4767 випадків (втратипоголів’я сягнули 1,04 млн тварин) серед свійських і 18 262 випадки (загинуло майже 30 тис. тварин) серед диких свиней. Відповідно, у випадку доведення ефективності та відсутності ризиків для галузі вакцина проти АЧС дозволила б зменшити наслідки хвороби. Проте є висока ймовірність, що вона з «рятівної палички» може перетворитися на справжню «скриньку Пандори». По-перше, тому, що наразі немає достатньоінформації про безпечність та ефективність вакцини, розробленої у В’єтнамі.

По-друге, є ризик відновлення вірулентності, оскільки жива атенуйована вакцина (LAV) розроблена шляхом видалення одного або декількох генів з геному вірусу АЧС. Як наслідок, атенуйовані штами можуть спричиняти нові спалахи АЧС або ж хронічну форму хвороби у вакцинованих свиней через залишкову вірулентність чи можливість її реверсії. По-третє, LAV-вакцина не гарантує тотального імунітету до вірусу АЧС, адже захист безпосередньо корелює з рівнем реплікації та кількістю експресованих імуногенних генів (Chathuranga K. and Jong-Soo Lee, 2023). До того ж, згідно з даними WOAH вакцина, розроблена в’єтнамськими компаніями, не зареєстрована в жодній країні світу та дозволена лише у Народній республіці В’єтнам з метою випробувань.

З огляду на це і той факт, що, згідно з доступною інформацією, випробування у НР В’єтнам призупиняли у зв’язку з летальними випадками серед вакцинованого поголів’я, жодна країна світу без достатніх експериментальних підтверджень ефективності та безпечності не береться реєструвати вакцину і починати масове щеплення проти АЧС. Якщо Україна першою зареєструє такий пре-
парат, це, відповідно, вплине на можливість здійснення поставок вітчизняної свинини та продукції з неї на зовнішні ринки і стане основним нездоланим бар’єром для експорту.

«Повернемося до історії. У 1980-их роках в Іспанії розробили вакцину проти АЧС. Свиней щепили, однак через деякий час у них проявлялося захворювання, яке поширювалося у всьому стаді. У Китаї нещодавно застосували вакцину проти АЧС, особливістю якої було те, що з ДНК вірусу вилучили елементи, що відповідають за вірулентність. Та через півроку після вакцинування проявилася побічна дія — кількість поросят на свиноматку на рік знизилася з 30-ти до 10-ти голів, різко зріс падіж на дорощуванні та почастішали прояви клінічних ознак хвороби у свиней на відгодівлі. При цьому модифікований вірус АЧС, який спричинив ці наслідки, дуже складно виявити.

Щодо вакцини, розробленої у НР В’єтнам, сказати важко, аджепоки провели незначну кількість експериментальних досліджень. І хоча вона продемонструвала досить добрі результати у невеликих групах тварин, стан вакцинованих свиней упродовж щонайменше півроку не моніторили і не відомо, як вакцина впливає на свиней у тривалій перспективі. Зокрема, викликає занепокоєння той факт,
що дві в’єтнамські компанії-розробники вакцини із заявлених 600 тис. свиней, яких мали щепити для випробування препарату, щепили лише 40 тис. і досі не відзвітували про результати експери-
менту. При цьому навіть офіційно відомо про летальні випадки серед вакцинованого поголів’я.

У цілому, вже тривалий час у всьому світі працюють над вакциною проти АЧС, але спроби досі не увінчалися успіхом. Все тому, щоДНК-ланцюжок вірусу АЧС найдовший порівняно з іншими патогенами, секвенувати його дуже складно. Вірус складається зі 150-ти білкових компонентів, тоді як ми маємо інформацію лише про двадцять з них, немає жодного уявлення про функціонал решти. Ураховуючи, що вірус постійно змінюється, спрогнозувати, які зміни можуть відбутися через вакцинування, дуже складно.

Незважаючи на це, одна з в’єтнамських компаній-розробників планує продавати вакцину Філіппінам, а Домініканська республіка проведе експериментальні випробування на 450-ти головах, щоб оцінити можливість застосування препарату для боротьби зі спалахами АЧС. Оскільки вакцина ще не схвалена, є певні побоювання, що це потенційно може призвести до ситуації, яка склалася в Китаї: вакцина підтримує циркуляцію вірусу у стаді і спричиняє великі втрати.

Особисто я з настороженим оптимізмом ставлюся до заяв про успішну розробку вакцини. Не раджу застосовувати допоки вона не буде офіційно зареєстрована в США та Європейському Союзі, що ста-
не можливим тільки тоді, коли буде достатньо доказів про її безпечність. Наголошу, що жодна вакцина не захистить від вірусу, а лише пом’якшить клінічні прояви хвороби та знизить патогенне наван-
таження. Тому в боротьбі з АЧС та іншими хворобами, які можуть уражати свиней, пріоритетним є дотримання правил біобезпеки».


PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» (червень, 2023)