Тривожні висновки були зроблені в ході масштабного приватно-державного дослідження, яке проводилося у тому числі Міністерством сільського господарства США, ООН та рядом некомерційних організацій, таких як Pew Charitable Trusts. Тепер очевидно, що зростання тваринництва в країнах з економікою, що розвивається йде поряд із зростанням споживання антибіотиків. У таких країнах, як Індія і Китай, також як і в США, застосування антибіотиків у тваринництві практично не регулюється. У результаті тварини отримують великі дози препаратів, що створює високий ризик появи смертельно небезпечних штаммів бактерій. Крім того, в тому ж Китаї працюють великі американські компанії, яких охоче використовують антибіотики.
У своєму дослідженні вчені вивчали аналізи більше 10 тис. свиней в трьох господарствах, в трьох різних регіонах Китаю, а також узяли проби гною, який, до речі, використовується в якості добрив для виробництва продуктів харчування. В якості контрольних зразків, були взяті проби у незайманих лісах і господарствах, де свиней ніколи не годували антибіотиками.
Аналіз зразків за допомогою кількісного ПЛР-аналізу показав, що на великих підприємствах гени стійкості до антибіотиків зустрічаються набагато частіше, ніж в контрольних зразках.При цьому спостерігається підвищена кількість ферменту, який сприяє переносу стійкості до антибіотиків від однієї бактерії до іншої.
Таким чином, в китайській свинині знайдений різноманітний набір генів стійкості до всіх основних класів антибіотиків, у тому числі критично важливих для лікування людей. Треба відзначити, що це проблема не одного тільки Китаю, а практично всіх країн, де існує великомасштабне виробництво м’ясної продукції.
Найгірше, що гени стійкості до антибіотиків мають тенденцію групуватися у кластери і передаватися між бактеріями, причому цей процес посилюється в присутності важких металів, таких як цинк, мідь і миш’як. В результаті, стійкість до певного антибіотику може з’явитися навіть у регіоні, де цей препарат не використовується.