Дискусія загострилася після того, як у травні Європейський Союз виключив Бразилію з переліку країн, яким дозволено постачати продукцію тваринного походження на європейський ринок. Очікується, що відповідне рішення набуде чинності на початку вересня.
Частка ЄС у загальному експорті основних видів бразильського м’яса залишається порівняно невеликою. На європейський ринок припадає близько 4,3% експорту м’яса птиці, 6% яловичини та лише незначна частина поставок свинини. Водночас ЄС має стратегічне значення для Бразилії як ринок продукції з вищою доданою вартістю та орієнтир щодо міжнародно визнаних стандартів виробництва.
Європейські правила вимагають підтвердження того, що м’ясна продукція була вироблена без застосування антимікробних стимуляторів росту протягом усього виробничого циклу. Бразильська сторона заявляє, що такі речовини не використовують під час виробництва продукції, призначеної для ЄС. Проте наразі країна не має визнаної Євросоюзом системи, яка дозволяла б документально підтвердити дотримання цієї вимоги.
Простежуваність потребуватиме часу
Запровадження повної простежуваності виробничих ланцюгів вважають одним із головних викликів. У свинарстві та птахівництві реалізувати відповідну систему буде порівняно простіше завдяки інтегрованій структурі виробництва.
Натомість у скотарстві, де тварини протягом життя можуть переходити між кількома господарствами, створення повноцінної системи контролю може тривати кілька років.
На тлі переговорів із ЄС федеральний уряд Бразилії вже заборонив додаткові речовини, які застосовували як стимулятори росту. До переліку увійшли авопарцин, бацитрацин, цинк-бацитрацин, метилен-дисаліцилат бацитрацину та віргініаміцин.
За словами президента Національної спілки кормової промисловості Бразилії Sindirações Аріовалдо Зані, антимікробні препарати, віднесені до критично важливих або високопріоритетних для медицини людини, у країні вже повністю заборонені.
Водночас на внутрішньому ринку досі дозволено застосовувати окремі речовини, класифіковані як «важливі» для медицини. Серед них — монензин натрію, саліноміцин, наразин і лазалоцид.
М’ясна галузь виступає за повну заборону
Бразильська асоціація тваринного білка (ABPA) та Бразильська асоціація експортерів яловичини (Abiec) звернулися до Міністерства сільського господарства із пропозицією повністю заборонити решту дозволених антимікробних стимуляторів росту.
На думку галузевих організацій, такий крок продемонстрував би європейським партнерам готовність Бразилії посилити контроль і привести виробництво тваринницької продукції у відповідність до вимог ЄС.
Ініціативу також підтримали контролюючий акціонер JBS Жоеслі Батіста та глобальний генеральний директор компанії Жілберту Томазоні. Вони особисто закликали президента Бразилії Луїса Інасіу Лулу да Сілву запровадити відповідні обмеження.
Виробники попереджають про зростання витрат
Пропозиція м’ясної галузі викликала занепокоєння серед фермерів та виробників ветеринарних препаратів. Щонайменше 14 об’єднань тваринників підписали спільний маніфест проти поширення вимог одного експортного ринку на всю країну.
Виробники наголошують, що заборона додаткових препаратів може збільшити собівартість виробництва, ускладнити контроль захворювань і негативно вплинути на продуктивність тварин.
Технічний директор Асоціації скотарів штату Мату-Гросу Франсіску Манзі зазначив, що Бразилія здатна відокремлювати продукцію, призначену для ЄС, і виконувати додаткові вимоги лише в межах відповідних експортних ланцюгів.
За його словами, виробники зацікавлені у збереженні європейського ринку, однак не погоджуються з тим, щоб стандарти одного покупця автоматично поширювалися на все тваринництво країни.
Подальші рішення уряду мають визначити, чи запровадить Бразилія повну загальнонаціональну заборону антимікробних стимуляторів росту, чи створить окремі сертифіковані виробничі ланцюги для постачання продукції до Європейського Союзу.
PigUA.info за матеріалами foodagribusiness.world