Угода між ЄС та Mercosur (Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай) передбачає масштабну лібералізацію торгівлі. Згідно з домовленостями, країни Mercosur поступово скасують мита на 91% експорту з ЄС протягом 15 років. Зокрема, йдеться про автомобілі, для яких нині діє тариф на рівні до 35%. У відповідь Європейський Союз зніме мита з 92% товарів із Mercosur упродовж періоду до 10 років.
Окремий блок угоди стосується аграрної продукції. Mercosur скасує імпортні мита на європейські вина (17%) та міцні алкогольні напої, для яких нині застосовуються ставки 20–35%. Для чутливих аграрних товарів ЄС погодився на збільшення тарифних квот. Зокрема, додаткова квота на імпорт яловичини з Mercosur становитиме 99 тис. тонн, тоді як країни Південної Америки відкриють для ЄС безмитну квоту в 30 тис. тонн сирів.
Також передбачені квоти ЄС на імпорт м’яса птиці, свинини, цукру, етанолу, рису, меду, кукурудзи та солодкої кукурудзи, а з боку Mercosur — на сухе молоко та дитячі молочні суміші. Додаткова квота на яловичину відповідає близько 1,6% загального споживання цього м’яса в ЄС, а для м’яса птиці — приблизно 1,4%. Прихильники угоди наголошують, що ці обсяги є відносно невеликими та не повинні дестабілізувати європейський ринок.
Важливим елементом документа є визнання 350 географічних зазначень ЄС, що має захистити традиційні європейські продукти — такі як сир Parmigiano Reggiano — від імітації на ринках Mercosur.
Європейська комісія та країни-прихильники угоди, зокрема Німеччина й Іспанія, розглядають пакт як стратегічний інструмент диверсифікації торгівлі. На їхню думку, угода дозволить ЄС зменшити залежність від Китаю, зокрема щодо доступу до критично важливих мінералів, таких як літій для акумуляторів, і водночас пом’якшити негативний ефект від тарифів, запроваджених США. За оцінками Єврокомісії, угода щороку зніматиме понад 4 млрд євро мит з європейського експорту.
Крім того, ЄС отримає так звану перевагу «першого входу» на ринки Mercosur, адже блок має обмежену кількість угод про вільну торгівлю. Уперше в історії таких домовленостей країни Mercosur також погоджуються допустити європейські компанії до участі в державних закупівлях на рівних умовах із місцевими постачальниками.
Водночас критики угоди, насамперед фермерські організації та екологічні рухи, застерігають від серйозних ризиків. Європейські аграрії побоюються напливу дешевої південноамериканської продукції, передусім яловичини, яка, за їхніми словами, не відповідає екологічним, кліматичним і санітарним стандартам ЄС. У Єврокомісії наполягають, що європейські вимоги до безпечності харчових продуктів і довкілля не будуть знижені.
Угода містить екологічні зобов’язання, зокрема щодо недопущення подальшої вирубки лісів після 2030 року. Проте природоохоронні організації критикують ці положення за відсутність чітких і примусових механізмів виконання. Friends of the Earth назвали угоду «руйнівною для клімату», попереджаючи, що вона може стимулювати зростання виробництва агросировини в регіонах, пов’язаних із вирубкою Амазонії.
Франція, як найбільший виробник яловичини в ЄС, заявила, що готова підтримати угоду лише за умови надійного захисту інтересів європейських фермерів. Схожу позицію висловлюють Італія, Угорщина та Польща. Разом ці чотири країни можуть сформувати блокувальну меншість і зупинити ратифікацію документа.
Щоб зменшити опір, Європейська комісія у вересні запропонувала захисний механізм, який дозволяє тимчасово призупиняти пільговий доступ товарів із Mercosur — зокрема яловичини — у разі різкого зростання імпорту або падіння цін. Спочатку передбачалося, що механізм запускатиметься при зміні показників на 10%, однак Європейський парламент підтримав зниження цього порогу до 5%.
Крім того, Єврокомісія заявила про намір посилити контроль на кордонах ЄС для харчових продуктів, тварин і рослин, збільшивши кількість аудитів і перевірок у третіх країнах. Також розглядається питання зближення стандартів виробництва імпортної та європейської продукції, зокрема щодо використання пестицидів і вимог до благополуччя тварин.
Окремим запобіжником має стати майбутній бюджет ЄС, у якому передбачено кризовий фонд обсягом 6,3 млрд євро для підтримки фермерів у разі негативного впливу угоди на аграрні ринки.
Таким чином, угода ЄС–Mercosur залишається балансом між геополітичними та економічними вигодами і серйозними ризиками для сільського господарства та довкілля. Найближчі рішення держав-членів визначать, чи зможе Європейський Союз реалізувати цей амбітний проєкт, чи він знову буде відкладений через внутрішні розбіжності.
PigUA.info за матеріалами reuters.com