«Ферма Оністрата»: «Здорове харчування — коли знаєш, що їси»

Про те, як заснувати та розвивати органічне виробництво свинини спілкувалися  з Андрієм Оністратом, власником  «Ферми Оністрата», спортсменом та влогером, відомим як «Банкір, що біжить».
 

— З чого почалася «Ферма Оністрата»?

— 2015-го року, коли писав власну стратегію, прийшла несподівана думка, що хочу завести корову. Придбав породистого нетеля. Сьогодні це вже корова після 5 отелу (посміхається). Отримуючи по 40 літрів молока щодня, почали робити сир. А це багато сироватки — безкоштовного  корму для свиней. Нині вирощую 14 голів, переважно мангалиць. Старших придбав ще 9 місяців тому. Це перший досвід роботи з цією породою. Я зачарований якістю сала —  бездоганне! Товщина шпику до 10 см. Для порівняння, у свиней, яких закуповую в ТОВ «Селекційний центр свинарства» (Київська обл., Білоцерківський район) поросятами, шпик удвічі менший.

— Самі не розводите?

— Уже почав. Залишив і запліднив свиноматку. Будуть свої поросята. Це краще з точки зору двох аспектів: економічного і технологічного. З досвіду розведення курей бачу, що коли самі відтворюємо молодняк, падежу немає. Рухаюся до замкнутого циклу, щоб не було «зовнішнього втручання». Хоча в «Селекційного центру свинарства» продовжуватиму поросят купувати. Дуже задоволені якістю. Минулого року, коли привіз перших, вони під сонцем трохи опалилися. Здавалося, що роблять фізичні вправи, щоб розтягти шкіру і так почухатися. Але й вони на природі стають кудлатими, особливо на зиму.

— Як знайшли це підприємство?

— У мене багато друзів,  в тому числі й аграріїв. Я звернувся до одного з них, щоб порадив, хто займається порідними свинями, щоб купувати молодняк. Отримав рекомендацію, що в цьому господарстві кращі технології. Так і подружилися!

— Свині на вигулі цілий рік?

— Так, піддивився, як це робить колега-фермер. А він привіз технологію з Канади. Головне, щоб було сіно і солома, щоб свині могли «заритися». Тоді в приміщення їх не заженеш.

— Як налагоджуєте технологію виробництва?

— Годинами спілкуюся з зоотехніками, ветлікарями, агрономами. Вони мають фахову освіту і досвід. Є носіями інформації. Для мене така комунікація дуже важлива. Вони радять, як лікувати та годувати.

— Тваринництво — це і побічні продукти. Як утилізуєте?

 — Це не проблема. Вносимо гній у свій город. Ще й докуповую, щоб розкидати на полях для вигулу ВРХ, щоб трава краще росла.  З туші теж нічого не залишається. Шкіри здаю на переробку, з крові робимо кров’янку, кишки ідуть на ковбаси. 
 «Не їсти свинину — це забобони! Це природніше для нас м'ясо, зважаючи на традиції!  Треба вести просвітницьку діяльність, пояснюючи,  що їсти свинину не просто можна, а треба!»


Андрій Оністрат, власник «Ферми Оністрата», спортсмен, влогер,  відомий як «Банкір, що біжить».  У своєму господарстві велику рогату худобу, свиней та кіз утримує  на вільному вигулі, годує органічними  кормами. Реалізує натуральні  молочні продукти та м’ясо.

— Органічність виробництва підтверджує сертифікат, чи все побудовано на довірі?

— Мої споживачі знають мене та чому я тримаю ферму. Я не вірю в вітчизняні сертифікати — їх можна купити. Мають бути контрольні закупки, щоб перевірити, чи виконуються стандарти. Як, наприклад, у Німеччині. Треба бути фанатом своєї справи. Я вірю в такий підхід! Організовую екскурсії, щоб познайомити людей, що таке органічне виробництво в моєму господарстві, звідки береться м'ясо. Інколи групи по 40 учасників збираються.

— Тобто «Ферма Оністрата» — це насамперед ідея, а вже тоді фінансова складова?

— Фінансова складова з’явилася, бо я втомився фінансувати ферму з власного гаманця. Це насамперед ідея. В мене шестеро дітей, усі їдять м’ясо. З цього все починалося — потреба в якісних продуктах для сім’ї. Хоча справа розвивається.

— Рахували, скільки коштує виростити кілограм свинини в органічних умовах?

— Приблизно 100 грн. Це в два з половиною рази більше, ніж у промислових умовах. Я не економлю на кормах. Купую в Полтавській області з підприємства, де все вирощується екологічно. Зараз пробую макуху, що залишається після вироництва високоолеїнової олії. Тонна коштує на 8 тис. грн дорожче порівняно зі звичайною. Поряд з нами завод, що виробляє соки з яблук і моркви. Їхню макуху також використовуємо для годівлі свиней.

 — Щоб окупилося виробництво, скільки коштує кг свинини?

— Останню тушу всю продав по 800 грн за кг.

— Хто ваші клієнти?

— Люди, у яких є діти і онуки, які переймаються тим, що вони їдять! Це мешканці Києва. Велике місто — основний драйвер. У менших містах така справа розвиватися не буде. Чесно кажучи, сумніваюся, що крім столиці ще десь досяг би успіху. Тут сконцентровані споживачі, які можуть дозволити середній чек 300– 400 доларів, коли на «Фермі Оністрата» день м’яса. — З ресторанами співпрацюєте? — Ні, ресторан для мене конкурент. Я, фактично, продаю за ціною ресторану. Слот їжі коштує 200-300 грн, як  у Києві. Що таке слот? Як хочу якісно поїсти, менше 200-от гривень не витрачу. 
Безвідходне виробництво!

— Півфабрикати, готова продукція у планах? Наприклад, оригінальні ковбаси?

— Є думки, бо іноді залишається м’ясо. У планах розвинути виробництво, щоб реалізувати  свинину раз на два тижні. А значить, може бути більше залишків. Уже проекспериментував з пельменями. Купив кутер, щоб робити сосиски. Це для дітей найулюбленіший продукт.

— Якщо справа зі свинини, то яка?

— З усіх видів м’яса свинину люблю найбільше. Для мене неважливо, яка страва. Дружина фантастично готує, багато імпровізує. Якщо раніше залишав собі биток і з нього готували стандартні страви собі та дітям в школу. Зараз не так. Наприклад, не продали черевину, дружина зробить з неї запечений рулет. Свинина смачна в будь-якому вигляді!  Я люблю і серце, і печінку — так би мовити вторинні продути. Одним словом, у туші немає такої частини, яку б не їли. — Наше Міністерство здоров’я видало рекомендації, що червоного м’яса споживати рекомендовано не більше 500 г на тиждень. Надавати перевагу курці, як дієтичному продукту. Ви веде правильне спортивне  життя. Обмежуєте споживання м’яса? — Не обмежую і не рахую, скільки їм. Натомість рахую, скільки рухаюся. Мінімум година активності за день, у середньоаеробному режимі. Раніше були норми щодо білка. За радянською школою — 115 г на добу, за американською — 75 г. Я такого підходу не визнаю. Відколи заснував ферму, почав їсти менше риби. Не купуємо білок, виробляємо його самі!  Україна — країна, де висока ймовірність того, що випадково можеш натрапити на якісний продукт за низькою ціною. Однак із такою ж вірогідністю можеш придбати дуже неякісний продукт задорого. Немає чіткої закономірності.

— Як руйнуєте переконання, що свинину їсти не можна?

— Не їсти свинину — це забобони! В моєму портфелі 60% реалізованої продукції — свинина. Це природніше для нас м'ясо, зважаючи на традиції. Треба вести просвітницьку діяльність, пояснюючи, що їсти свинину не просто можна, а треба! Я чую, що від свинини в раціоні відмовляються, бо вона жирна. Аргумент проти такої позиції: організм має потребу в рослинних і тваринних жирах — у співвідношенні 50 на 50! Люди піддаються негативному піару: не пити молоко, не їсти м’ясо. Натомість споживати травичку, і це називають здоровим харчуванням. Це псевдоздорове харчування. Здорове харчування, це коли ти знаєш, що їси! Я обожнюю свинину, їм сало. Але тільки те, що сам виростив. Це смачно і корисно!  


PigUA.info за матерілами журналу «Прибуткове Свинарство» №61