Цьогорічна програма охопила дві паралельні секції — «Управління та технології» і «Здоров’я та ветеринарна медицина». Учасники обговорювали питання, які сьогодні безпосередньо впливають на роботу свиногосподарств: державну підтримку, нові ринки, ідентифікацію тварин, бронювання працівників, кормові рішення, енергонезалежність, автоматизацію, генетику, біобезпеку, ветеринарний контроль, репродукцію та здоров’я стада.
У секції «Управління та технології» ключовими темами стали розвиток галузі, регуляторні зміни, підтримка свинарського бізнесу та адаптація до європейських вимог. Окрему увагу приділили роботі над відкриттям нових ринків для української свинини.
Ігор Лоцкін, директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, розповів про аудит системи державного контролю для експорту продукції зі свинини до ЄС. Наразі йдеться передусім про термічно оброблену консервовану продукцію, однак цей напрям розглядається як важливий перший крок у подальшому діалозі з Європейським Союзом:
«Це перший крок. Єврокомісія розглянула для себе найбільш захищену категорію товарів — термічно оброблені консервовані продукти. Проте для нас це можливість продовжувати діалог щодо відкриття інших категорій. Навіть попри те, що йдеться про термічно оброблену продукцію, вимоги залишаються дуже високими: нас фактично “розкладали на молекули”».
Важливою темою стала ідентифікація тварин. Данило Павличенко, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, розповів про підготовку нової концепції законодавства, яка має чіткіше врегулювати засоби і суб’єктів ідентифікації. Для свинарських господарств особливо актуальним стало питання збереження татуювання як способу ідентифікації свиней.
Окремий блок секції присвятили практикам сучасної свиноферми. У межах панелі «Свиноферма 2030 на практиці» говорили про автоматизацію, благополуччя тварин, модернізацію, генетику, роботу з персоналом і цифрові рішення. У центрі уваги були інструменти, які допомагають господарствам точніше контролювати виробництво, знижувати втрати та краще управляти ресурсами.
Не менш предметною була дискусія щодо питань годівлі свиней — «Кормові рішення для оптимізації виробничих витрат». Учасники говорили про ринок зернових, власне кормовиробництво, ефективність комбікорму, адаптацію раціонів до цін на сировину та використання потенціалу власної кормової бази. Адже саме годівля залишається одним із найбільших складових собівартості у свинарстві.
У блоці «Оптимізація виробництва» обговорювали енергоефективність та технології власної генерацію енергії, генетику, фінансове управління, будівництво комбікормових заводів та біобезпеку як резерви підвищення ефективності діяльності. Представники бізнесу ділилися практичним досвідом: як контролювати витрати, оцінювати ефективність рішень і працювати з даними так, щоб вони допомагали у щоденному управлінні виробництвом.
Окремою частиною програми стала стартова зустріч нового проєкту «Підвищення стійкості свинарства в Україні», який Асоціація «Свинарі України» реалізовуватиме за підтримки Міністерства сільського господарства США. Проєкт спрямований на посилення стійкості українського свинарства і охоплюватиме кілька напрямів: біобезпеку, благополуччя тварин, відповідальне застосування антибіотиків, лабораторну діагностику, підтримку компетентного органу у сфері профілактики АЧС, репродуктивну школу, технічні аудити та індивідуальні консультації для господарств.
«Ця ініціатива має бути практичною та орієнтованою на виробників. Її успіх залежатиме від вашої участі та зворотного зв’язку, який для нас дуже важливий. Це також частина ширших відносин між США та Україною, які зміцнюють здоров’я тварин, продовольчу безпеку та наші спільні економічні зв’язки», — зазначила Меган Франчік.
У секції «Здоров’я та ветеринарна медицина» фокус був на питаннях, які стають дедалі важливішими для щоденної роботи свиногосподарств: нові ветеринарні правила, контроль хвороб, ілеїт, цирковірусна інфекція, лабораторна діагностика, репродукція, довголіття свиноматок та застосування протимікробних ветеринарних препаратів. Окремим практичним блоком стала інтерактивна сесія, під час якої учасники Конгресу мали можливість напряму поставити запитання провідним експертам галузі та отримати відповіді щодо конкретних ситуацій, з якими стикаються свиногосподарства.
Водночас, найважливіші для галузі питання розглянув Олексій Клименок, начальник відділу організації протиепізоотичних заходів Держпродспоживслужби. Він окреслив ключові зміни у ветеринарному регулюванні, до яких галузі доведеться адаптуватися найближчими роками. Йшлося про оновлення підходів до моніторингу хвороб, карантинування, епізоотологічних розслідувань, обов’язків утримувачів тварин і ризикоорієнтованого контролю.
Окрему увагу приділили АЧС, зонуванню, підтвердженню статусу господарств для переміщення тварин, своєчасному повідомленню про підозру на хворобу та виробничому моніторингу.
«Якщо господарство хоче вивозити тварин за межі зони, воно має підтвердити, що є вільним від АЧС: пройти перевірку, обстеження, лабораторні дослідження. Наступний етап — зонування. Ми говоримо, що хочемо налагодити торгівлю з Євросоюзом, але тоді маємо продемонструвати, які зони визначені в Україні та як контролюють переміщення в їхніх межах», — зазначив Олексій Клименок.
Крім того, у виступі йшлося про благополуччя тварин, зокрема вимоги до утримання і транспортування свиней, які поступово стають частиною щоденної роботи підприємств. Ця тема викликала неабияку зацікавленість серед практикуючих ветеринарів — після виступу присутні активно долучилися до обговорення, ставили запитання й ділилися власним досвідом впровадження таких вимог на своїх підприємствах.
У ветеринарній секції також прозвучали фахові доповіді про сучасний контроль ілеїту, PCV2, лабораторну діагностику, репродуктивні проблеми та довголіття свиноматок. Експерти говорили про раннє виявлення хвороб, діагностику прихованих загроз, перегляд вакцинальних схем, системну роботу з репродукцією та економічну цінність здорового продуктивного стада.
Загалом цьогорічний Конгрес продемонстрував, наскільки широким сьогодні є поле завдань для свинарського бізнесу. Галузь одночасно працює з новими ветеринарними вимогами, потребою в енергонезалежності, тиском собівартості, кадровими викликами, питаннями біобезпеки, пошуком ринків і модернізацією виробництва. Тож, Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство» вкотре став майданчиком для фахового діалогу, обміну практичним досвідом і пошуку рішень, які допомагають українському свинарству адаптуватися до нових умов і рухатися вперед.
