За офіційними даними, упродовж 2025-го року від африканської чуми свиней загинули 21 479 тварин, ще 13 146 свиней вимушено забили в межах протиепізоотичних заходів. Випадки захворювання реєстрували у північних, південних і східних регіонах країни.
Хоча ці втрати значно менші, ніж у найбільших свинарських країнах Азії, масштаб поширення вірусу залишається суттєвим. За даними останнього перепису худоби, в Індії утримують близько 9 млн домашніх свиней, оскільки свинина не належить до традиційних продуктів харчування у більшості регіонів країни.
Ще складнішою була ситуація у 2024-му році. Тоді АЧС підтвердили у 23 із 28 штатів Індії, а також у союзній території Делі. За рік від хвороби загинули 99 308 свиней, ще 51 261 тварину знищили для локалізації спалахів.
Випадки АЧС у різні роки фіксували, зокрема, у північно-західних штатах Пенджаб і Раджастхан. Це свідчить, що вірус поширився територією Азії від північного сходу Китаю до кордону Індії з Пакистаном — на відстань близько 5,6 тис. км.
Спалахи переважно виникають у невеликих господарствах
В оновленні за червень 2026 року Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) повідомила про нові спалахи у північно-східних штатах Індії, розташованих поблизу М’янми.
Саме в цьому регіоні АЧС уперше підтвердили в Індії у січні 2020 року. Тут також зосереджене основне споживання свинини в країні.
Захворювання часто виявляють у невеликих приватних господарствах або цілих селах. Зокрема, у червні 2026 року через спалах на фермі у штаті Керала на південному заході Індії знищили 195 свиней.
Вірус також проник у популяцію диких кабанів. У науковій публікації 2024 року повідомлялося про спалахи з високою смертністю серед диких кабанів у двох національних парках штатів Карнатака і Тамілнад у 2022–2023 роках.
Офіційна міжнародна звітність залишається неповною
Водночас у базі Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH) міститься лише чотири повідомлення про АЧС в Індії, подані у 2020–2023 роках. Вони стосуються переважно північно-східних штатів — Аруначал-Прадеш, Ассам, Маніпур, Мегхалая, Мізорам, Нагаленд і Сіккім.
Упродовж останніх років спалахи АЧС також реєстрували в сусідніх країнах: у Бутані — з 2021 року, Непалі — з 2022-го, Бангладеш — із 2023-го та Шрі-Ланці — з 2024 року.
Наразі невідомо, чи поширився вірус далі на захід від Індії. У Пакистані промислове свинарство практично відсутнє, однак країна має популяцію диких кабанів, що потенційно може створювати умови для непомітної циркуляції збудника.
Індія посилює біобезпеку
Для стримування хвороби індійська влада розробляє освітні матеріали та протоколи біобезпеки. Зокрема, 6 травня 2026 року штат Ассам затвердив правила щодо біобезпеки, зонування та компартменталізації свиногосподарств.
Документ передбачає ізоляцію та карантин тварин, контроль їх переміщення і доступу до ферм, посилення гігієни та дезінфекції, щоденний моніторинг здоров’я поголів’я й оперативну локалізацію нових спалахів.
Попри зменшення офіційних втрат у 2025 році порівняно з попереднім періодом, широке географічне поширення АЧС серед домашніх і диких свиней свідчить, що вірус залишається постійною загрозою для свинарства Індії та сусідніх країн.
PigUA.info за матеріалами foodagribusiness.world