Поточна ситуація: північ Італії — головний епіцентр
Найскладніша епізоотична ситуація залишається на півночі — у регіонах П’ємонт, Лігурія, Ломбардія, Емілія-Романья та Тоскана. Саме тут вірус після занесення стрімко поширювався серед диких кабанів через високу щільність популяції та складний рельєф.
Площа зон обмежень зросла вражаюче — від 1 000 км² на початку до більш ніж 21 000 км² у 2025 році. Це двадцятикратне зростання свідчить, що первинні заходи стримування були недостатніми.
Рим — приклад успішної ліквідації
У столичному регіоні Рима ситуація зовсім інша. Після занесення вірусу у квітні 2022 року вдалось досягти повної ліквідації спалаху. Причинами успіху стали:
- закриття переходів під кільцевою автодорогою Grande Raccordo Anulare;
- інтенсивний пасивний моніторинг;
- цілеспрямоване відловлювання кабанів виключно пастками.
Останній випадок тут фіксували влітку 2023 року — сьогодні Рим офіційно вільний від АЧС.
Центр і південь: контрольовані спалахи
У Кампанії, Базилікаті та Калабрії вірус був занесений незалежно у двох різних випадках. Обидва спалахи залишилися локальними, а загальна площа обмежень — близько 5 000 км².
Калабрія вже рухається до отримання статусу «вільної від АЧС», а в Кампанії та Базилікаті низька ефективність моніторингу не дає повністю виключити приховану циркуляцію вірусу.
Що працює, а що — ні
У північній Італії стратегія, що реалізовувалася, була непослідовною та фрагментованою. Огорожі не були завершені вчасно, депопуляція проводилася нерівномірно та без координації, і, зрештою, під час спостереження було виявлено набагато менше трупів, ніж очікувалося. У багатьох випадках позитивні звіти надходили від громадян, а не від структурованих систем пошуку.
Натомість у Римі послідовне впровадження рекомендованих заходів продемонструвало, що своєчасний та уніфікований підхід може бути ефективним. Чітка система підпорядкування, міжвідомча співпраця та прозора комунікація зробили можливим швидке викорінення вірусу.
У центральній та південній Італії заходи були більш поступовими, обережними та послідовно застосовувалися. Хоча відсутність нових позитивних випадків є обнадійливою, система спостереження все ще потребує посилення, щоб підтвердити, що вірус дійсно викорінений у Кампанії та Базілікаті.
Загальною проблемою, яка відчувалася в усіх регіонах, є роздробленість відповідальності. Регіональні рішення не завжди узгоджувалися з національною стратегією, що призводило до затримок і невідповідностей. Місцевий опір щодо встановлення огорож або призупинення полювання часто сповільнював необхідні заходи.
Уроки та подальші кроки
Для успіху у боротьбі з АЧС критично важливо:
- створити єдину національну стратегію, обов’язкову для всіх регіонів;
- інвестувати у пасивний моніторинг, комунікацію та взаємодію з мисливцями й населенням;
- забезпечити сталість рішень та уникати політичних коливань;
- поєднати управління вірусом у свійських свинях і диких кабанах, чітко розділивши підходи.
Досвід Італії показує: АЧС — це виклик, що потребує швидких, узгоджених і науково обґрунтованих рішень. Успіх Рима підтверджує, що координація та дисципліна можуть зупинити вірус. Північ же демонструє, що несистемність лише посилює проблему.
PigUA.info за матеріалами pig333.com