До 30 млн тонн зерна на складах: аграрії та влада шукають вихід з кризи

58535
©

Російські обстріли зупиняють аграрні підприємства, проблеми з експортною логістикою загрожують накопиченням мільйонів тонн зерна, а висока собівартість ставить під питання посівну кампанію 2027 року.

Як агробізнесу працювати в умовах війни, зберегти виробництво та долати нові виклики? Це обговорили на Всеукраїнському конгресі TOP CROPS «Як вижити агробізнесу сьогодні?».

До обговорення долучилися аграрії, представники уряду та парламенту. Учасники озвучували проблеми галузі та напрацьовували практичні рішення для збереження українського агросектору.

Однією з ключових тем дискусій – експортне мито на сою та ріпак, запроваджене у 2025 році. Через російські обстріли олійно-переробні підприємства зупиняють роботу, тому виробники потребують більше можливостей для реалізації продукції.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов представив результати аналізу річного впливу соєво-ріпакових правок на ринок.

«Наш аналітичний центр пропрацював дію соєвих правок за рік. Ми використали дані ЄС щодо зовнішніх цін і зіставили їх із внутрішніми показниками. За нашими розрахунками, внутрішні ціни виявилися приблизно на 9% нижчими за зовнішні цінові орієнтири. Сьогодні, коли через обстріли зупиняються переробні підприємства, ринкова ситуація потребує перегляду. Щонайменше необхідно тимчасово призупинити дію цих правок», – наголосив Михайло Соколов.

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував звернутися з відповідною ініціативою через профільне міністерство. В свою він звернув увагу на критичну ситуацію з публічними фінансами держави.

Народний депутат Олександр Ковальчук зауважив, що на рівні профільного комітету вже наступного тижня можна винести питання соєво-ріпакових правок та зниження акцизу на пальне для аграріїв.

Також учасники порушили питання податкових перевірок та бронювання сільгосппрацівників. Зокрема, йшлося про автоматичне продовження статусу критично важливих підприємств і перегляд зарплатного критерію з урахуванням сезонності аграрного виробництва.

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що одним із можливих рішень щодо зарплатного критерію може стати розрахунок середньої заробітної плати за шестимісячний період. Це дозволило б враховувати сезонні коливання доходів аграрних підприємств.

Тарас Висоцький також окреслив складні перспективи українського експорту. За його словами, нинішні логістичні можливості дозволяють забезпечувати лише 45–50% необхідної потреби в експорті. До кінця 2027 року суттєвого збільшення логістичних можливостей очікувати не варто.

За такого сценарію на 1 липня 2027 року перехідні залишки зернових можуть сягнути 30 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання становить близько 18 млн тонн.

«Аграріям потрібно планувати різні сценарії розвитку подій, зокрема й песимістичні. За нинішньої вартості логістики та низьких цін не всі культури буде економічно доцільно вирощувати. Господарствам варто оцінювати, чи не буде вигідніше залишити частину площ під паром, ніж працювати собі у збиток», – зазначив Тарас Висоцький.

Він також повідомив про пошук міжнародної фінансової підтримки для аграріїв, зокрема для виплати орендної плати за землю та місцевих податків. За оцінками, у 2027 році під паром може опинитися до 6,3 млн гектарів.

Голова ВАР Андрій Дикун наголосив на необхідності пошуку альтернативних маршрутів експорту, зокрема опрацювання можливості будівництва дороги через Бессарабію для посилення транспортного сполучення регіону. Також ініціював запровадження програм підтримки малих і середніх підприємств із переробки олійних культур.

«Це дасть змогу розвивати виробництво шроту та макухи, використовувати цю сировину для виробництва комбікормів в Україні, зменшувати залежність від імпорту готової кормової продукції та створювати додану вартість усередині країни», — наголосив Андрій Дикун.

Обидві ініціативи підтримав Тарас Висоцький. Зокрема, для розвитку малих і середніх переробних підприємств він запропонував розглянути можливість запровадження грантових програм.

comments powered by Disqus