Ферми на 26 поверхів та інше. Як Китай намагається позбутися залежності від імпорту їжі

©

Нещодавно весь світ облетіли кадри гігантської будівлі на околиці міста Ічжоу в провінції Хубей, яку вважають найвищим свинокомплкесом у світі. Усередині цієї будівлі на 26 поверхів техніки у формах за допомогою камер із високою роздільною здатністю спостерігають за тваринами в командному центрі, який не поступається центру управління NASA. Кожен поверх тут функціонує як окрема ферма, що охоплює всі етапи життя тварин: від зон штучного осіменіння й вигодовування вагітних самок до сектору пологів і підсисних поросят; частини, призначеної для відгодівлі та подальшого забою.

Незабаром першу ферму, яку відкрили торік у жовтні, доповнить друга така сама багатоповерхівка загальною місткістю в 1,2 млн свиней на рік. Однак зважаючи на технологічну точність і стандартизацію всього процесу, ці заклади більше схожі на фабрики, ніж на ферми. Тут навіть вимірюють свинячі екскременти, збирають їх і частково повторно використовують для виробництва електроенергії. А залишкове тепло з сусіднього цементного заводу використовують для «забезпечення теплих ванн і підігріву питної води для свиней». Однак мета полягає не в тому, щоб балувати тварин без потреби. За словами представника компанії, ці процеси просто дадуть змогу «свиням рости швидше з меншою кількістю корму».

Наслідки продовольчої політики Китаю

Будівництво таких об'єктів відповідає зростанню попиту частини китайського населення, для якого, завдяки підвищенню рівня життя, м’ясо перестало бути розкішшю. У 1960-х роках середній китаєць споживав менш ніж 5 кг м’яса на рік, а з розвитком економіки після реформ Дена наприкінці 1970-х споживання різко зросло. Наприкінці 1980-х років — до 20 кг на душу населення, а зараз — аж 63 кг. Сьогодні на Китай припадає 28% світового споживання м’яса, а свинини — навіть 50%.

Тому не дивно, що навіть найвище керівництво партії звертає увагу на продовольчу політику: «Перш ніж країна стане наддержавою, вона повинна зміцнити своє сільське господарство, бо тільки ефективне сільське господарство може зробити країну сильною», — сказав генеральний секретар Сі Цзіньпін. Раніше він також попереджав, що «Китай опиниться під іноземним контролем, якщо ми не будемо міцно тримати свою миску з рисом» (або, хочеться сказати: тарілку зі свининою).

Ставка на мегаферми парадоксально пришвидшилась у 2018 році, коли африканська чума свиней спустошила свинарство Китаю. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, припускає, що понад 40 млн свиней загинуло внаслідок інфекції та інших наслідків вірусу (для порівняння, до липня 2019 року країна офіційно повідомила "лише" про 1,2 млн випадків).

У 2013 році викликав шок резонансний випадок, коли понад 6000 тіл цих тварин гнили й плавали річкою Хуанпу в Шанхаї. Жахлива сцена була пов’язана з поліцейською кампанією проти продажу продуктів тваринного походження від хворих свиней. В іншому, безперечно, похвальне рішення, якби не реакція багатьох виробників, які так позбувалися свого непридатного для продажу товару.


PigUA.info за матеріалами texty.org.ua