Основним драйвером зростання споживання стане збільшення добробуту населення у країнах, що розвиваються. Найвищим попит на м’ясо, рибу та молочну продукцію залишиться у країнах із високим рівнем доходів. Водночас у найбідніших регіонах світу споживання залишатиметься низьким.
Загалом прогнозується, що споживання продуктів тваринного походження зросте на 13%, причому основне зростання відбудеться у країнах із середнім рівнем доходу, де швидко зростає як чисельність населення, так і купівельна спроможність.
Ще однією яскравою тенденцією є зростання міжнародної торгівлі продуктами харчування. За оцінками аналітиків, через 10 років 22% усіх споживаних калорій у світі будуть імпортовані. Виробництво все більше зосереджується далеко від місця споживання, що лише підсилює потребу в ефективній міжнародній співпраці.
Зростання обсягів виробництва буде досягнуто, зокрема, за рахунок підвищення продуктивності на одну тварину та з гектара сільгоспугідь. Новітні технології, інвестиції, інтенсивніше використання добрив і кормових добавок відіграватимуть ключову роль, особливо у країнах із середнім рівнем розвитку. Водночас у регіонах Африки та Південної Азії прогнозується розширення площ сільськогосподарських угідь через обмежений доступ до сучасних технологій.
Очікується, що викиди парникових газів від первинного сільського господарства зростуть на 6% — менше, ніж прогнозоване зростання виробництва. Це свідчить про зниження викидів на одиницю продукції. За оцінками експертів, застосування доступних низьковуглецевих технологій може забезпечити одночасне зростання продуктивності на 15% і скорочення викидів на 7%.
PigUA.info за матеріалами pigprogress.net